Стосовно прощення, чи існує різниця між свідомим і мимовільним гріхом?


Запитання: Стосовно прощення, чи існує різниця між свідомим і мимовільним гріхом?

Відповідь:
Хоча Господь і проводить різницю між тими, хто чинить гріх через незнання, і тими, хто грішить свідомо (Числа 15:27-31), щоб отримати прощення, завжди потрібне покаяння (Марка 1:15; Дії 2:38-39; 26:18). Покаяння – це зміна ставлення людини до Бога, і воно супроводжує рятівну віру в Христа (Дії 3:19; 20:21; 26:20). Без нього прощення неможливе. Ісус сказав: «Якщо не покаєтеся, то всі так само загинете» (Луки 13:3; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства; пор. з Луки 17:3-4; 2 Петра 3:9).

Грішити свідомо – це бути самовпевненим у своїй непокорі Господу (Псалом 19:14; Євреям 10:26). Свідомі гріхи зрештою накликають на себе Його осуд, однак і мимовільні гріхи все одно залишаються гріхами: «Усе це я кажу й свідчу в Господі, щоб ви більше не були, як ті язичники, які ходять у марноті свого розуму, маючи затьмарену свідомість, вони відчужені від Божого життя через їхнє незнання, через закам'янілість їхніх сердець. Вони стали нечутливими, піддалися розпусті, щоб у нестримності чинити всяку нечистоту» (Ефесянам 4:17-19; див. також Дії 3:17-19; 17:30-31). Кожному з нас доступне прощення, проте тільки велика Божа благодать спонукає грішників до істинного покаяння, щоб отримати прощення (Ефесянам 2:4).

Ті, хто відкидає Ісуса та Його Євангеліє через незнання, мають визнати Його в покаянні, щоб отримати прощення своїх гріхів. Христос висловився вкрай чітко: «Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не приходить до Отця, якщо не через Мене» (Івана 14:6). І не важливо, чи схибила людина через незнання, або ж свідомо повстала проти Господа, – вона однаково схибила.

Утім люди не настільки неосвічені, наскільки би їм хотілося себе такими вважати. Не існує людини, яка би зовсім не знала про Бога, і нікому немає виправдання за життя в непослуху. Апостол Павло сказав: «Оскільки гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправедність людей, які правду стримують неправедністю; адже те, що можна знати про Бога, відоме їм, тому що Бог їм відкрив. Тож Його невидиме – Його вічна сила і Божественність – від створення світу через творіння стає зрозумілим. Так що немає їм виправдання» (Римлянам 1:18-20).

І хоча ми іноді грішимо через незнання, ми завжди можемо розраховувати на Боже прощення. Класичним прикладом цієї істини є слова Павла: «...мене, який колись зневажав, переслідував і нападав на Господа! Але я був помилуваний, бо це я робив через незнання, у невірстві» (1 Тимофію 1:13). Але про тих, хто грішить свідомо й невпинно, апостол Петро каже: «Бо коли ті, які від опоганення світу втекли до пізнання нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, знову оплутані ним терплять поразку, – то останнє для них є гірше від першого. Адже краще їм було не пізнавати дороги праведності, ніж пізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді» (2 Петра 2:20-21).

Іван проливає світло на питання прощення: «Коли скажемо, що не маємо гріха, то самих себе обманюємо, і немає в нас правди. Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоби простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності» (1 Івана 1:8-9).

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Стосовно прощення, чи існує різниця між свідомим і мимовільним гріхом?

Дізнайтеся, як ...

Провести вічність із Богом



Отримати прощення від Бога