Запитання
Навіщо нам одружуватися?
Відповідь
Багато сучасних культур втрачає розуміння призначення шлюбу. Ми живемо у світі, де стверджується, що нам слід отримувати бажане всіма доступними шляхами. У зв’язку з цим, шлюб іноді розглядається як «обмеження», що перешкоджає можливості мати те, що ми хочемо та коли хочемо. Іноді шлюб також висміюється як архаїчний інститут, що втратив свою актуальність.
Тож що таке шлюб? Чи справді він застарів? Перш за все, важливо розуміти, що шлюб не є людським винаходом. Створивши першу людину за Своїм образом (Буття 1:27; 2:7), Бог дав цій людині все, що їй було потрібно для задоволення. Проте Він сказав: «Недобре бути чоловікові самотнім. Створю для нього помічника, відповідного йому» (Буття 2:18; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Отже, Господь створив жінку з ребра Адама та привів її до чоловіка. Перший шлюб відбувся, коли Він дав життя жінці для задоволення потреб чоловіка, щоб, вступивши у завіт, вони стали одним тілом. Концепція «одного тіла» має на увазі нерозривний зв’язок, передбачений на все життя. Коли Ісуса спитали про розлучення, Він відповів: «Тому залишить чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і обоє будуть одним тілом. То вже буде не два, а одне тіло. Отже, що Бог поєднав, людина хай не розлучає» (Матвія 19:5-6). Зверніть увагу, що саме Бог поєднує чоловіка та жінку у шлюбі. У Малахії 2:14 Він нагадує нам: «…Господь був свідком між тобою і між дружиною твоєї юності». Він дуже серйозно ставиться до шлюбу.
Шлюб був першим інститутом, заснованим Господом. Він передував створенню церкви або уряду і став першим соціальним утворенням. За своєю природою люди функціонують найкраще тоді, коли мають здорові стосунки з іншими людьми, і, згідно з Божим планом, шлюб є основою для таких стосунків. У Біблії міститься багато настанов для членів сім’ї щодо того, як вони мають ставитись одне до одного, щоб задовольнялись їхні емоційні потреби (Ефесянам 5:21-33; 6:1-4; Колосянам 3:18-21; 1 Коринтянам 7:2-5, 10-16). Бог задумав шлюб як зв’язок одного чоловіка з однією жінкою на все життя, і будь-яке відхилення від цього плану є спотворенням Його намірів (Матвія 19:8; Римлянам 1:26-27).
Текст у 1 Коринтянам 7:2 містить найкращу причину для одруження: «Але щоб уникнути розпусти, нехай кожний чоловік має свою дружину і кожна жінка нехай має свого чоловіка». Бог задумав, аби секс приносив насолоду тільки у шлюбі. Будь-яка сексуальна активність за його межами є гріхом (Галатам 5:19; Колосянам 3:5). Якщо людина має сильний статевий потяг, зазвичай краще одружитися, щоб уникнути аморальності (Якова 1:13-15). Сексуальні зносини з кимось крім свого подружжя є гріхом, і це призводить до душевного болю та нещастя (Притчі 6:26-29; 1 Коринтянам 6:18).
Однак у Святому Письмі немає вказівок, що всі повинні одружуватися. Фактично, апостол Павло віддавав перевагу самотності, аби приділяти більше часу служінню Богові (1 Коринтянам 7:7-9, 32-35). Є люди, які не відчувають потреби одружуватись, і в цьому немає нічого поганого. Самотні люди можуть вести повноцінне життя й отримувати емоційну підтримку завдяки друзям, родині та можливостям для служіння. Проте наше суспільство почало прирівнювати самотність до сексуальної аморальності, і це дуже неправильно. Ідея Павла щодо самотності полягала в тому, що таким чином людина могла цілковито присвятити свою увагу служінню Господу. Самотність ніколи не має використовуватись для виправдання життя в сексуальному гріху. Але якщо самотня людина може контролювати свої пристрасті та вести морально чисте життя, то немає необхідності одружуватися через тиск оточення або культури (1 Коринтянам 7:37).
English
Навіщо нам одружуватися?
