Хто потрапить на небеса?


Запитання: Хто потрапить на небеса?

Відповідь:
Люди мають різні уявлення про рай. Багато хто, навіть без належного розуміння Бога, любить думати про небеса як про «краще місце», куди ми всі потрапимо після смерті. Ще небо називають місцем, куди «йдуть хороші люди». І, звичайно ж, усі, кого ми знаємо та любимо, належать до категорії «хороших людей». Ідеї про рай часто бувають не більш ніж туманними надіями, нарівні з мріями про виграш у лотерею. Більшість людей не думають про небеса, поки не підуть на похорон або не переживуть утрату близької людини.

У Біблії багато написано про життя після смерті, і це суперечить поширеним уявленням. В Євангелії від Івана 3:16 сказано: «Бо так Бог полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне» (тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Потім, у вірші 36 Ісус продовжує: «Хто вірить у Сина, той має вічне життя, а хто в Сина не вірить, той життя не побачить, але Божий гнів перебуває на ньому». У посланні до Євреїв 9:27 написано: «І так, як призначено людям один раз померти, а потім суд». Згідно з цими віршами, всі помирають, але не всі потрапляють на небеса (Матвія 25:46; Римлянам 6:23; Луки 12:5; Марка 9:43).

Бог – святий і досконалий. Небеса, місце Його перебування, також святі та досконалі (Псалом 67:6; Неємії 1:5; Об'явлення 11:19). А як написано в Римлянам 3:10, – «немає ні одного праведного». Жодна людина не є достатньо святою та досконалою для небес. Люди, яких ми вважаємо «хорошими», не є такими порівняно з безгрішною досконалістю Господа. Якби Він дозволив грішним людям увійти в досконалість неба, воно вже не було би таким. Який же стандарт слід використовувати, щоб визначити, хто є «достатньо хорошим»? У цьому питанні має значення тільки Божий стандарт, і Він уже все вирішив. У Римлянам 3:23 написано, що «всі згрішили й позбавлені Божої слави». І заплата за ці гріхи – вічне відокремлення від Господа (Римлянам 6:23).

Гріх має бути покараний, інакше Бог був би несправедливим (2 Солунянам 1:6). Під час суду, на якому ми постанемо після смерті, Він просто підіб'є баланс нашого життя і винесе вирок згідно з нашими переступами проти Нього. У нас немає можливості самостійно виправити свої недоліки. Наша доброта «не переважить» наше зло. Один єдиний гріх руйнує досконалість, як одна крапля миш'яку в склянці води отруює всю воду.

Але Господь став людиною й узяв на Себе наше покарання. Ісус був Богом у тілі. Він провів безгрішне життя у послуху Своєму Отцеві (Євреям 4:15). Він не чинив гріхів, а на хресті наші гріхи Він зробив Своїми. Після того, як Він заплатив за наші гріхи, ми отримали право називатися праведними та досконалими (2 Коринтянам 5:21). Коли ми сповідуємо перед Ним свій гріх і просимо прощення, то на наше життя, сповнене егоїзму, похоті й жадібності, Він ставить печатку «сплачено» (Дії 2:38; 3:19; 1 Петра 3:18).

Коли ми одного дня постанемо перед Богом, то не зможемо просити входу на небеса на підставі своїх власних чеснот. У нас немає чого запропонувати. Порівняно з Його стандартом святості, жоден із нас не є достатньо хорошим. Однак у нас є Ісус, і саме завдяки Його заслугам ми можемо потрапити на небеса. У 1 Коринтянам 6:9-11 сказано: «Хіба ви не знаєте, що неправедні не успадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні блудники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні наклепники, ні розбійники Божого Царства не успадкують. І такими були деякі з вас, але ви обмилися, ви освятилися, ви виправдалися Ім'ям Господа Ісуса Христа і Духом нашого Бога». Жертва Ісуса покриває все це.

Люди, що потрапляють на небеса, схожі в одному – вони грішники, які повірили в Господа Ісуса Христа (Івана 1:12; Дії 16:31; Римлянам 10:9). Вони усвідомили свою потребу в Спасителі і смиренно прийняли запропоноване Богом прощення. Вони відмовилися від свого старого способу життя та «обрали курс» на слідування за Христом (Марка 8:34; Івана 15:14). Вони не намагалися самостійно заслужити Боже прощення, а з радістю служили Йому від щирого серця (Псалом 100:2). Віра, що спасає душу, змінює життя (Якова 2:26; 1 Івана 3:9-10) і цілковито спирається на Божу милість.

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Хто потрапить на небеса?

Дізнайтеся, як ...

Провести вічність із Богом



Отримати прощення від Бога