Де Бог? Де Бог, коли мені боляче?



Запитання: Де Бог? Де Бог, коли мені боляче?

Відповідь:
Біблія навчає, що Бог панує над народами зі Свого святого престолу на небесах (Псалом 46:8; Ісаї 6:1; 66:1; Євреям 4:16). Хоча ми знаємо, що Бог перебуває, у деякому розумінні, виключно на небесах, Святе Письмо також дає зрозуміти, що Він всюдисущий (присутній скрізь в один і той же час). З початку Біблії ми бачимо, що Бог ширяв над землею, навіть коли вона ще була порожня та безлюдна (Буття 1:2). Бог наповнив світ Своїм творінням, і Його присутність та слава продовжують наповнювати всю землю (Числа 14:21). У Біблії є багато прикладів, що описують появу Бога, Його пересування по землі, взаємодію зі Своїм творінням (Буття 3:8; Второзаконня 23:14; Вихід 3:2; 1 Царів 19:11-18; Луки 1:35; Дії 16:7). У посланні Євреям 4:13 (тут і далі – Четвертий сучасний переклад Українського Біблійного Товариства) написано: «І немає створіння, яке б сховалося від Нього, але все оголене й відкрите перед Його очима, – Йому дамо звіт!». Книга Єремії 23:24 проголошує: «Якщо хтось сховається в схованках, чи Я його не побачу? Хіба Я не наповняю небо і землю? – говорить Господь». Псалом 138 є дивовижним дослідженням всюдисущості Бога.

Де ж Бог?
Якщо ви вірите в Ісуса Христа, то Бог є з вами, поряд, над вами та всередині вас. Присутність і турбота Божі ніколи не залишать вас. Якщо ви не вірите в Ісуса Христа, то Бог є просто перед вами, запрошує вас, притягує, пропонує вам любов, милість і благодать, які Він бажає вам дати. Якщо ви не впевнені у своїх стосунках з Богом через Ісуса Христа, будь ласка, прочитайте нашу статтю «Як помиритися з Богом?». Можливо, кращим питанням буде «Де я відносно Бога?», аніж «Де є Бог?».

Де Бог, коли мені боляче?
Здається, ми хочемо знати відповідь на це питання найбільше, коли стикаємося з болючими випробуваннями та нападами сумніву. Навіть Ісус під час Свого розп’яття спитав: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?» (Матвія 27:46). Для людей того часу, а також для тих, хто вперше прочитав цю історію, може здатися, що Бог залишив Ісуса, а отже, можна дійти очевидного висновку, що Він залишить і нас у найважчі моменти. Проте, продовжуючи спостерігати за подіями, які розгорнулися після розп’яття, ми можемо переконатися, що ніщо не може позбавити нас любові Божої – навіть смерть (Римлянам 8:37-39). Після Свого розп’яття Ісус прославився (1 Петра 1:21; Марка 16:6, 19; Римлянам 4:24-25). З цього прикладу ми можемо переконатися, що навіть якщо не відчуваємо Божої присутності у своєму болі, ми можемо бути впевненими в Його обітниці, що Він ніколи не залишить і не покине нас (Євреям 13:5). «Бог іноді дозволяє те, що Він ненавидить, аби здійснити те, що Він любить» (Джоні Еріксон Тада).

Ми надіємося на те, що Бог не обманює, ніколи не змінюється, а Його Слово назавжди збереже свою істинність (Числа 23:19; 1 Самуїла 15:29; Псалом 109:4; Малахії 3:6; Євреям 7:21; 13:8; Якова 1:17; 1 Петра 1:25). Ми не сумуємо через болісні обставини, бо живемо вірою в кожне слово, що походить із вуст Божих, не покладаючись лише на те, що бачимо або сприймаємо. Ми сподіваємося, що наші незначні та швидкоплинні неприємності приведуть нас до вічної слави, яка значно переважить усі страждання, які ми терпимо на цій землі. Отож, ми звертаємо свій погляд не на видиме, але на невидиме, бо знаємо й віримо, що «видиме – тимчасове, а невидиме – вічне» (2 Коринтянам 4:16-18; 5:7). Ми також віримо Слову Бога, яке запевняє, що Він постійно діє на благо тих, хто любить Його та був покликаний згідно з Його цілями (Римлянам 8:28). Навіть якщо ми не завжди бачимо позитивний результат Господніх діл, можемо бути певні, що прийде час, коли ми зрозуміємо та побачимо все виразніше.

Наше життя як ковдра, зшита з клаптиків матерії. Якщо подивитися на її зворотний бік, то все, що ми побачимо, це хаотично розміщені вузли та вільні кінці ниток, що бовтаються по всій її довжині. Цей вигляд є не дуже привабливим і здається, що в цій роботі немає ні краси, ні сенсу. Проте, коли ми перевернемо ковдру, то побачимо, як майстерно ткач сплів кожне пасмо, щоб сформувати красиве творіння – так само, як і життя віруючого (Ісаї 64:8). Ми живемо з обмеженим розумінням Божих дій, але настане день, коли ми будемо знати й розуміти все (Йова 37:5; Ісаї 40:28; Екклезіаста 11:5, 1 Коринтянам 13:12; 1 Івана 3:2). Де ж Бог, коли нам боляче? У скрутні часи нам слід пам’ятати, що навіть якщо ми не можемо бачити Його втручання, нам треба довіряти Йому та бути певними, що Він не покине нас. Коли вам здається, що у вас уже не залишилося сил, саме тоді ви можете цілковито покластися на Нього, знаючи, що Його сила є досконалою в ваших немочах (2 Коринтянам 12:9-10).


Повернутися на стартову українську сторінку

Де Бог? Де Бог, коли мені боляче?