Що означає вказівка Христа «не говорити багато в молитві»?


Запитання: Що означає вказівка Христа «не говорити багато в молитві»?

Відповідь:
У Своїй Нагірній проповіді Ісус сказав: «Молячись, не говоріть багато, як ті язичники, бо думають, що завдяки своїй багатомовності будуть вислухані» (Матвія 6:7; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). В оригіналі та в деяких перекладах фраза, перекладена тут як «не говоріть багато», означає багаторазове повторення однакових слів, часто позбавлених змісту. Тобто, Христос попереджає нас, що повторення бездумних фраз у наших молитвах не допоможе їм бути почутими Богом. Наш Небесний Отець не зацікавлений у кількості слів, поетичних висловах чи мантрах – Він бажає правди «в глибині серця» (Псалом 51:8).

Ісус вказує, що використання повторюваних слів або шаблонних фраз є «язичницькою» практикою та не має бути складовою християнської молитви. Наші молитви мають бути більше схожими на коротку, просту молитву Іллі на горі Кармел і менше – на тривалі молитви, з повтореннями, пророків Ваала (див. 1 Царів 18:25-39).

Молячись, ми звертаємося до Бога й поклоняємося Йому. Це – як розмова від серця. У багатьох релігіях, включаючи деякі напрямки християнства, є молитви, які вони радять повторювати знову і знову. Деякі церкви заходять настільки далеко, що вимагають від своїх прихожан повторювати певну молитву конкретну кількість разів, аби спокутувати гріх. Це – язичництво й марновірство; такі формальні молитви якраз відповідають визначенню «говорити багато», що не повинно мати місця в церкві. Христос уже раз і назавжди викупив наші гріхи (Євреям 10:10), і ми можемо сміливо наближатися до престолу благодаті завдяки Його жертві (Євреям 4:15-16), а не нашій «багатомовності» (Матвія 6:7).

Легко загрузнути в порожніх повтореннях, вимовляючи однакові фрази у своїх молитвах, замість того, щоб обдумувати свої слова або дозволяти їм виходити з серця. У молитві нам слід зосереджуватися на Богові та Його вшануванні у своїх серцях. В Ісаї 29:13 Господь каже: «...Цей народ наближається до Мене своїми устами, і своїм язиком вшановує Мене, тоді як своїм серцем далекий від Мене...».

Застереження Ісуса щодо порожніх повторень означає, що нам слід уникати цього у своїх молитвах. Повторення заповнюють час, проте не доводять нашу посвяченість і не збільшують шансів бути почутими Богом. Ми маємо з раннього віку навчати своїх дітей молитися природною, розмовною мовою, з повагою до Того, до Кого вони звертаються.

Бути наполегливими в молитві – це не те саме, що використовувати порожні повторення. Немає нічого поганого в повторних молитвах про одне й те ж (див. 2 Коринтянам 12:8). Зрештою, Сам Христос навчав, що нам слід «завжди молитися і не занепадати духом» (Луки 18:1).

Біблія навчає нас молитися з вірою (Якова 1:6), звертаючись безпосередньо до Бога (Матвія 6:9) та в Ім'я Ісуса (Івана 14:13). Ми маємо молитися з повагою та смиренням (Луки 18:13), постійно (Луки 18:1), підкоряючись волі Господа (Матвія 6:10). Боже Слово також навчає нас уникати лицемірних молитов, призначених лише для того, щоб їх почули інші люди (Матвія 6:5), і не покладатися на порожні повторення (Матвія 6:7).

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Що означає вказівка Христа «не говорити багато в молитві»?

Дізнайтеся, як ...

Провести вічність із Богом



Отримати прощення від Бога