Як процес перекладу впливає на натхненність і непогрішність Біблії?


Запитання: Як процес перекладу впливає на натхненність і непогрішність Біблії?

Відповідь:
Це питання стосується трьох украй важливих аспектів: натхненності, збереження та перекладу Біблії.

Доктрина про натхненність Святого Письма навчає, що воно богонатхненне; тобто, що Господь особисто керував процесом написання, направляючи людських авторів, аби для нас було записане Його повне повідомлення. Біблія дійсно є Його Словом. У процесі написання могли проявлятися риси характеру та стиль кожного автора, проте Бог так керував ними, щоб усі 66 написаних книг не мали помилок та містили саме те, що Він бажав (див. 2 Тимофію 3:16 і 2 Петра 1:21).

Звичайно, кажучи про «натхненність», ми маємо на увазі лише процес, за допомогою якого були створені оригінальні документи. Подальші процеси охоплює доктрина про збереження Біблії. Якщо Господь настільки ретельно керував процесом написання Свого Слова, то Він також мав би вжити заходів, щоб зберегти його незмінним. В історії ми бачимо саме це.

Старозавітні писання скрупульозно переписувались єврейськими книжниками. Такі групи, як Софери, Зуготи, Танаї та Масорети, виявляли глибоку пошану до текстів, які вони переписували. Благоговіння поєднувалося зі суворими правилами, що регламентували їхню працю: тип пергаменту, розмір шпальт, вид чорнил і відстань між словами. Написання чого-небудь із пам'яті суворо заборонялось, а рядки, слова і навіть окремі літери методично підраховувалися для перевірки точності. Завдяки цьому, слова, написані пером, скажімо, Ісаї, все ще доступні для нас зараз. Відкриття сувоїв Мертвого моря підтверджує точність древньоєврейського тексту.

Те ж можна сказати і про грецький текст Нового Завіту. Існують тисячі грецьких текстів, деякі з яких датуються приблизно 117 р. н.е. Незначні відмінності між текстами – жодна з яких не торкається основ віри – можна легко вирішити. Вчені дійшли висновку, що Новий Завіт, який ми маємо на даний час, практично не змінився в порівнянні з оригінальним текстом. Учений-текстолог сер Фредерік Кеньон сказав про Біблію наступне: «Практично однозначно, що істинний варіант написання кожного сумнівного уривку зберігся … Цього не можна сказати про будь-яку іншу стародавню книгу в світі».

Це приводить нас до питання перекладу Біблії, який є певною мірою процесом тлумачення. Під час перекладу з однієї мови на іншу доводиться робити вибір. Чи слід використовувати більш точне слово, навіть якщо його значення незрозуміле для сучасного читача? Або ж має бути донесена відповідна думка, ціною втрати буквальнішого формулювання?

Наприклад, у Колосянам 3:12 в деяких перекладах сказано про «нутрощі милосердя». Грецьке слово, яке перекладається як «нутрощі», походить від кореневого слова, що означає «селезінка». Інші перекладачі обрали небуквальне формулювання: «милостиве серце» («серце» – це те, що сучасний читач сприймає як центр емоцій) або «м'якосерде співчуття і милосердя» або просто «милосердя».

Отже, деякі переклади є буквальнішими за інші, проте всі вони, безумовно, вірно передають цей вірш. Основний зміст вказівки у Колосянам 3:12 полягає в тому, щоб ми виявляли співчуття.

Більшість перекладів Біблії виконуються колегіально. Це допомагає гарантувати, що ніякі індивідуальні упередження або богослов'я не впливатимуть на вибір слів тощо. Важливо мати якісний і чесний переклад Біблії. Хороша команда перекладачів використовуватиме науковий підхід і дозволить Святому Письму промовляти самому за себе.

Зазвичай, буквальніші переклади містять менше «інтерпретаційних» елементів. «Вільніші» переклади за необхідності частіше вдаються до «тлумачення» тексту, проте зазвичай є більш читабельними. Також існують парафрази, які насправді є не перекладами, а переказами Біблії.

Отже, враховуючи все це, чи є переклади Біблії натхненними й непогрішимими? Відповідь – ні. Бог ніде не говорить про натхненність перекладів Його Слова. І хоча багато перекладів, які доступні сьогодні, чудові за якістю, вони не натхненні Богом і не досконалі. Чи означає це, що ми не можемо довіряти перекладам? Знову ж, ні. Ретельно вивчаючи Біблію під проводом Святого Духа, ми можемо правильно розуміти, тлумачити й застосовувати Боже Слово. Завдяки зусиллям посвячених християнських перекладачів (і, звичайно ж, контролю Святого Духа), переклади, які ми маємо сьогодні, є чудовими та заслуговують на довіру. Той факт, що ми не можемо приписувати непогрішність перекладу, повинен мотивувати нас до ще глибшого вивчення та перешкоджати сліпій відданості будь-якому конкретному перекладу.

English
Повернутися на стартову українську сторінку

Як процес перекладу впливає на натхненність і непогрішність Біблії?