Що означає бути каменем спотикання для іншої людини?


Запитання: Що означає бути каменем спотикання для іншої людини?

Відповідь:
Серед старозавітних законів, що регулюють стосунки з іншими людьми, ми знаходимо такий: «Не будеш проклинати глухого, а перед сліпим не роби перешкоди, – і будеш боятися Бога свого. Я – Господь!» (Левит 19:14). Зрозуміло, що ставити камінь на шляху незрячої людини жорстоко, але Новий Завіт перетворює цю практичну вказівку на духовну метафору.

Після того, як Петро докорив Ісусові, заперечуючи можливість розп'яття, Христос промовив: «Відступися від Мене, сатано, – ти спокуса [у деяких перекладах Біблії – «камінь спотикання»] Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське!» (Матвія 16:23). Апостол під впливом сатани відвертав Ісуса від того, що Він прийшов здійснити. Він намагався змусити Його «спіткнутися» на шляху до розп'яття. Павло повторює цю думку: «А ми проповідуємо Христа розп'ятого, – для юдеїв згіршення [у деяких перекладах – «спокуса», «камінь спотикання»], а для греків – безумство» (1 Коринтянам 1:23). Думка про те, що Месія буде розп'ятий, була каменем спотикання для юдеїв, оскільки це суперечило їхньому розумінню того, яким Він має бути.

Але здебільшого під «каменем спотикання» мається на увазі щось або хтось, хто утримує іншу людину від стосунків із Богом. В Євангелії від Матвія 18:5-7 Ісус каже: «І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене. Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, – і його потопити в морській глибині… Від спокус горе світові, – бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса!». Так само, як краще відтяти руку, ніж згрішити (Матвія 18:8), з точки зору Царства краще потонути, ніж підштовхнути дитину до гріха. У посланні до Римлян 14:13 Павло також каже, що судить лише Бог; ми ж маємо не засуджувати інших, а турбуватися про те, щоб нам самим не підштовхувати їх до гріха.

Камені спотикання також виникають, коли шлях не зовсім зрозумілий. Зріле християнське життя припускає певну свободу, яка може видатися такою, що суперечить покірній, дисциплінованій вірі. Коринтяни непокоїлися через вживання м'яса, принесеного в жертву ідолам. Сучасні проблеми включають вживання алкоголю в помірній кількості чи танці. «Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотикання слабим!» (1 Коринтянам 8:9). Наша свобода не має шкодити стосункам іншої людини з Богом. Якщо щось, дозволене Ним, призведе до гріха іншої людини, нам слід цього уникати. Ми, християни, маємо велику свободу, але найбільша з них – ставити добробут інших людей вище за власний.

Утримуватися від того, щоб стати каменем спотикання, означає не спокушувати інших до гріха. Як ми цього доб'ємося, залежить від ситуації та оточення. Безпека, яку ми маємо в Божій любові як зараз, так і в вічності, дозволяє нам піклуватися про тих, хто є слабкіший, – тих, які потребують особливого підбадьорення, щоб зрозуміти, яким є Господь. У деяких випадках це означає жити за цією свободою, аби показати, що Бог – це Бог благодаті. В інших це означає власне стримання, щоб зміцнювати слабких віруючих і не підштовхувати їх до свободи, до якої вони ще не готові. Але завжди це означає не підштовхувати інших чинити те, що Біблія конкретно визначає як гріх.

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Що означає бути каменем спотикання для іншої людини?

Дізнайтеся, як ...

Провести вічність із Богом



Отримати прощення від Бога