Хто такі духи у в'язниці?


Запитання: Хто такі духи у в'язниці?

Відповідь:
«Духи, що в в'язниці» згадуються в контексті того, що Ісус робив у період між Своєю смертю та воскресінням. Про це йдеться у 1 Петра 3:18-20: «…хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений, Яким Він і духам, що в в'язниці були, зійшовши, звіщав; вони колись непокірливі були, як їх Боже довготерпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ковчег». Зверніть увагу, що тіло Христа було мертвим і чекало на воскресіння, проте Він був духовно живий під час відвідання духів у в'язниці. Для додаткової інформації рекомендуємо ознайомитися з нашою статтею «Де перебував Ісус протягом трьох днів між смертю та воскресінням?».

Щодо духів, згаданих у 1 Петра 3:19, нам відомі чотири речі: вони безтілесні, вони ув'язнені, їхній гріх був скоєний перед потопом та Ісус відвідав місце їхнього ув'язнення, аби щось їм повідомити. Ким саме були ці духи – це предмет суперечок уже протягом багатьох років.

По-перше, розглянемо слово «духам». Це переклад грецького слова «пневмасін», яке походить від слова «пневма», що означає «повітря, дихання, вітер». Воно використовується в Новому Завіті стосовно ангелів (Євреям 1:14), демонів (Марка 1:23), духа Ісуса (Матвія 27:50), Святого Духа (Івана 14:17) та духовної складової людини (1 Коринтянам 2:11). Хоча Біблія повідомляє, що люди мають дух (Євреям 4:12), вона ніколи не називає їх просто «духами». Водночас у ній ніде не говориться, що Бог Святий Дух, ангели і демони мають дух; вони і є духи. Отже, природне значення слова «духам» у фразі «духам, що в в'язниці були» підтверджує, що йдеться не про людей.

Духи у в'язниці не можуть бути святими ангелами, тому що останні не грішили і ніколи не були ув'язнені. І якщо духи у в'язниці не є духами померлих людей, то залишається єдиний варіант – це були демони. Очевидно, що не всі демони ув'язнені. Новий Завіт містить безліч згадок про демонічну активність на Землі. Тому духи у в'язниці мають бути окремою групою демонів, які, на відміну від решти своїх демонічних союзників, перебувають в ув'язненні.

Що може бути причиною того, що деякі (але не всі) демони були ув'язнені? Текст у Юди 6 дає нам важливий ключ: «І Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня». Деякі грішні ангели скоїли якийсь особливий злочин; текст у Юди не подає подробиць, але гріх демонів був пов'язаний із тим, що вони «не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє». В Об'явленні 9:1-12, 14-15 і 2 Петра 2:4 також згадується група вкрай злих ангелів, які в даний час ув'язнені.

Про гріх, що скоїли духи у в'язниці, може йтися в Буття 6:1-4 – що «Божі сини» брали собі жінок із «людських дочок», що призвело до виникнення раси велетнів. Якщо «Божі сини» були грішними ангелами, тоді гріх із Буття 6 включає в себе те, що ангели залишали те місце, де мали знаходитися через свій непослух перед потопом. Це відповідає написаному в 1 Петра 3:19. Мабуть, демони, які жили з людськими жінками, були вкинені Богом до в'язниці, щоб цей гріх не повторювався та інші демони не намагалися наслідувати їхній приклад.

Згідно з 1 Петра 3:19 Ісус «звіщав» цим духам у в'язниці. Слово, яке тут використовується в оригіналі, означає «публічно оголошувати» або «проголошувати». Апостол каже, що Христос зійшов у безодню та оголосив про Свою перемогу грішним ангелам, ув'язненим там. Вони програли, а Він переміг. Ісус на хресті подолав усе зло (див. Колосянам 2:15).

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Хто такі духи у в'язниці?