Що говорить Біблія про соціальну справедливість?



Запитання: Що говорить Біблія про соціальну справедливість?

Відповідь:
Перш ніж обговорювати християнський погляд на соціальну справедливість, нам слід визначити терміни. Соціальна справедливість є настільки політизованою ідеєю, що її просто неможливо відокремити від сучасного контексту. Це поняття часто використовується у слоганах багатьох рухів по лівий бік політичного спектру. У наступному уривку зі статті на англійській сторінці Вікіпедії міститься вдале визначення даного поняття:

«Соціальна справедливість є поняттям, яке використовують для опису руху до соціально справедливого світу. У цьому контексті соціальна справедливість ґрунтується на концепціях прав людини й рівності та передбачає велику ступінь економічного егалітаризму за допомогою прогресивного оподаткування, перерозподілу доходів або навіть майна. Ця політика спрямована на досягнення більшої рівності можливостей у деяких суспільствах, а також на рівність результатів у тих випадках, коли виникають випадкові нерівності в процедурно справедливій системі».

Ключове слово в цьому визначенні – «егалітаризм» (або зрівнювальна політика). Це слово, в поєднанні з фразами «перерозподіл доходів», «перерозподіл майна» та «рівність результатів», багато про що говорить. Егалітаризм як політична доктрина фактично підтримує ідею, що всі люди повинні мати однакові політичні, соціальні, економічні й громадянські права. Ця ідея заснована на невід’ємних правах людини, затверджених багатьма міжнародними конвенціями.

Проте як економічна доктрина егалітаризм є рушійною силою соціалізму й комунізму. Саме економічний егалітаризм спрямований на усунення бар’єрів економічної нерівності шляхом перерозподілу багатства. Ми бачимо, як це реалізується в програмах соціального забезпечення, в яких за прогресивною податковою ставкою беруть пропорційно більше грошей з багатих людей, аби підвищити рівень життя тих, в яких цих коштів немає. Іншими словами, уряд забирає в багатих і віддає бідним.

Проблема цієї доктрини полягає у двох аспектах: по-перше, в економічному егалітаризмі закладена помилкова передумова, що багаті стали такими за рахунок експлуатації бідних. Значна частина соціалістичної літератури, написаної впродовж останніх 150 років, підтримує дану позицію. Можливо, так і було в минулому, коли Карл Маркс писав свій «Маніфест Комуністичної партії», і навіть сьогодні це може мати місце в окремих випадках, але, звичайно, не скрізь. По-друге, соціалістичні програми, зазвичай, створюють більше проблем, аніж вирішують; інакше кажучи, вони не працюють. Соціальне забезпечення, яке використовує державні податки для підтримки безробітних і малозабезпечених, зазвичай призводить до того, що отримувачі такої допомоги просто покладаються на допомогу уряду й не намагаються покращити своє становище самостійно. Кожного разу, коли соціалізм / комунізм випробувався у національному масштабі, він не міг усунути класових відмінностей у суспільстві. Єдиним досягненням було те, що нерівність між знаттю та простими людьми замінювала нерівність між робітничим і політичним класами.

Якою ж є християнська позиція щодо соціальної справедливості? Біблія навчає, що Бог є Богом справедливості: «всі-бо дороги Його справедливі» (Повторення Закону 32:4). Окрім цього, Біблія підтримує поняття соціальної справедливості, коли бідні та стражденні отримують належні турботу й догляд (Повторення Закону 10:18; 24:17; 27:19). Біблія часто говорить про сиріт, вдів і приходьків – тобто, про людей, які не в змозі себе забезпечити чи не мають належної підтримки. Народові Ізраїлю Бог заповів піклуватися про малозабезпечених членів суспільства, і нездатність це зробити частково була причиною їхнього засудження та вигнання з власного краю.

У Своїй проповіді на Оливній горі Ісус згадує про турботу за «найменших братів» (Матвія 25:40), а Яків у своєму посланні викладає природу істинної побожності (Якова 1:27). Отже, якщо соціальну справедливість ми розуміємо так, що суспільство має моральне зобов’язання дбати про малозабезпечених, тоді це абсолютно правильно. Бог знає, що через гріх у суспільстві існуватимуть вдови, сироти та іммігранти, і дає нам вказівку піклуватися про нужденних. Сам Ісус дав приклад такого поводження – Він продемонстрував Боже почуття справедливості, несучи Євангельську звістку найбільш знедоленим членам суспільства.

Проте християнське розуміння соціальної справедливості відрізняється від сучасного. Біблійні вказівки піклуватися про бідних звернені, швидше, до окремих людей, ніж до суспільства в цілому. Інакше кажучи, кожен християнин покликаний робити все можливе, щоб допомогти «найменшим». Підставою для таких біблійних вказівок є друга найбільша заповідь: «Люби свого ближнього, як самого себе» (Матвія 22:39). Сучасне ж розуміння соціальної справедливості замінює індивіда на уряд, який за рахунок оподаткування та інших засобів перерозподіляє багатство. Така політика не приводить до вияву любові, а, швидше, викликає обурення в тих, у кого відбирають чесно зароблене.

Інша відмінність полягає в тому, що християнська позиція щодо соціальної справедливості не припускає, що багаті стають такими в нечесний спосіб. Багатство не є злом у християнському світогляді – разом із багатством іде відповідальність та вимога бути вірними управителями (бо все багатство походить від Бога). Сучасне ж розуміння соціальної справедливості виходить з припущення, що багаті експлуатують бідних. Третя відмінність полягає в тому, що згідно з християнською концепцією управительства християнин може підтримувати ті благодійні організації, які забажає. Наприклад, якщо християнин бажає посприяти у вирішенні проблеми абортів, то він може допомагати відповідним організаціям своїм часом, здібностями та статками. У рамках же сучасної форми соціальної справедливості, вирішують, кому віддати перерозподілене багатство, ті, хто перебуває при владі. Ми не маємо жодного контролю над тим, що уряд робить із коштами, отриманими з наших податків, і вони переважно витрачаються на цілі, які ми не обов’язково можемо вважати гідними.

У принципі, між теологічним і гуманістичним підходами до соціальної справедливості існує конфлікт. Гуманістичний підхід розглядає уряд як «рятівника», що веде до утопії за допомогою своєї політики. Теологічний же підхід вбачає спасителя у Христі, Який приведе до раю на землі, коли повернеться. Коли Христос прийде вдруге, Він усе відновить і звершить досконалу справедливість. До того ж часу християни мають виявляти Божу любов і справедливість, будучи милосердними до тих, хто цього потребує.


Повернутися на стартову українську сторінку

Що говорить Біблія про соціальну справедливість?