Християни є грішниками, святими чи ж і тими, й іншими?


Запитання: Християни є грішниками, святими чи ж і тими, й іншими?

Відповідь:
Християни – і грішники, і святі. Усі люди є грішними, бо ми народжені у гріху. Проте не всі люди святі. Згідно з Біблією, святий – це не той, хто робить добрі діла, і не той, кого церква чи організація вважає таким. Слово, перекладене як «святий» у Новому Завіті – «агіос» – буквально означає «священний, фізично чистий; морально бездоганний або релігійний; церемоніально освячений; праведний». У контексті уривків з Нового Завіту святі – це ті, хто належать до Тіла Христа і спасенні благодаттю через віру (Ефесянам 2:8-9). Інакше кажучи, «святий» – це ще одне визначення християнина, істинно віруючого в Господа Ісуса Христа.

Ясна біблійна істина полягає в тому, що всі народжені у гріху та всі володіють гріховною природою. Святе Письмо каже, що Бог на початку створив людство хорошим, без гріховної природи: «І сказав Бог: "Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою" … І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх» (Буття 1:26-27). Однак у 3-му розділі книги Буття йдеться про падіння Адама та Єви – відтоді гріх увійшов у дві раніше безгрішні істоти. Їхня гріховна природа передалася нащадкам, і тому кожна людина є грішною.

Святі, з іншого боку, не є такими від народження – вони освячуються через переродження. Оскільки ми «всі згрішили, і позбавлені Божої слави» (Римлянам 3:23), то потребуємо духовного переродження, без якого нам призначено навіки залишатися у своєму гріховному стані. Проте Бог зі Своєї великої милості та благодаті надав єдиний засіб для перетворення грішників на святих – Господа Ісуса Христа, Який прийшов, щоб «душу Свою дати на викуп за багатьох!» (Матвія 20:28). Коли ми визнаємо свою потребу в Спасителі від гріха і Його жертву на хресті за нас, тоді стаємо святими.

Ієрархії святих не існує. Усі, хто належить Христу за вірою, є святими, і ніхто з нас не є «більш святим» за інших християнських братів і сестер. Апостол Павло, який не був «святішим» за будь-кого з християн, починає свій перший лист до християн Коринту, звертаючись до них так: «Божій Церкві, що в Коринті, посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, зо всіма, що на всякому місці прикликають Ім'я Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого» (1 Коринтянам 1:2; текст виділено автором статті). У цьому вірші «агіос» подається у різних перекладах Біблії як «освячений» та «святий», що приводить до однозначного висновку, що всі, хто прикликає Христа для спасіння, є святими, освяченими Господом. Ми всі – «співгорожани святим, і домашні для Бога» (Ефесянам 2:19).

Ми не є святими, тому що церква проголошує нас такими, як і не можемо заробити собі святість. Але будучи спасенними за вірою, ми покликані до певних дій, що відповідають нашому статусу Божих святих: «Але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні, бо написано: "Будьте святі, – Я-бо святий"!» (1 Петра 1:15-16). Святі не є безгрішними, проте їхнє життя відображає реальність присутності Христа у серцях, «бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо» (Дії 17:28).

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Християни є грішниками, святими чи ж і тими, й іншими?

Дізнайтеся, як ...

Провести вічність із Богом



Отримати прощення від Бога