Якщо Ісус заплатив за наші гріхи, чому ми продовжуємо страждати від їхніх наслідків?



Запитання: Якщо Ісус заплатив за наші гріхи, чому ми продовжуємо страждати від їхніх наслідків?

Відповідь:
Святе Письмо говорить: «Бо заплата за гріх – смерть, а дар Божий – вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!» (Римлянам 6:23). Христос був покараний за наші гріхи. Ми всі заслуговуємо смерті, яка є остаточною платою за гріх. Кожній людині доведеться зазнати покарання за свої гріхи, якщо вона не прийде до Христа, який заплатив за них Своєю кров’ю.

Замість «наслідків», нам слід думати про це як про «покарання». Автор послання Євреям говорить про покарання та його мету наступне: «І [ви] забули нагад, що говорить до вас, як синів: “Мій сину, – не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоряє тобі. Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б’є кожного сина, якого приймає”! Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає? А коли ви без кари, що спільна для всіх, то ви діти з перелюбу, а не сини. А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло, – і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні коритися ми Отцеві духів, щоб жити? Ті нас за короткого часу карали, як їм до вподоби було, Цей же на користь, щоб ми стали учасниками Його святости. Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности!» (Євреям 12:5-11).

Бог виявляє до нас Свою любов, виправляючи або використовуючи покарання, аби привести нас туди, де Він хоче, щоб ми були. Що робить хороший батько, бачачи, що його дитина сходить з правильного шляху? Він повертає її за допомогою покарання. Покарання може набувати різних форм, залежно від тяжкості провини. Але якщо дитина ніколи не була покарана чи не страждала від наслідків своїх невірних учинків, вона не зможе дізнатися, що є правильним, а що – ні.

Отже, Бог з любові карає Своїх дітей. Якщо ви ніколи не страждали від наслідків свого гріха, як ви знатимете, що чините правильно? Псалмоспівець говорить: «Чи ж не розуміють оті, хто беззаконня вчиняє, що мій люд поїдають? Вони споживають хліб Божий, та не кличуть Його!» (Псалом 52:5). Також у псалмі 9:25 сказано: «У гордощах каже безбожний, що “Він не слідкує”, бо “Бога нема”, – оце всі його помисли!». Якби Бог звільняв нас від наслідків, то ми ніколи б не вчилися на власних помилках і не змінювалися. Бог карає лише тих, хто належить Йому, і Він робить це з любові до нас, а не щоб заподіяти шкоду. Цим Бог ніби говорить: «Сину Мій, ти йдеш невірною дорогою і настав час повернутися та робити те, що правильно». Якщо нас не виправляти, коли ми припускаємося помилок, то ми будемо продовжувати помилятися.

Бог заплатив за наші гріхи, тому ми не загинемо другою смертю, що є пеклом (Об’явлення 20:14). Зі Своєї любові до нас Він карає нас і притягує до спілкування із Собою. Тому наступного разу, страждаючи від наслідків свого гріха, пам’ятайте, що це люблячий Господь виховує вас.

Урешті-решт, непокора Божим законам часто призводить до тимчасових наслідків, які не мають нічого спільного з Його покаранням. Наприклад, убивця, що прийшов до Христа й розкаявся в усіх своїх гріхах, буде прощений у вічному розумінні та насолоджуватиметься безпосереднім спілкуванням із Господом на небесах. Однак суспільство, в якому він живе, вимагатиме, щоб він заплатив за свій злочин у тимчасовому розумінні. Йому, можливо, доведеться провести все своє життя у в’язниці або навіть бути страченим. Проте навіть у таких ситуаціях він може бути значною мірою використаний Богом, очікуючи свого остаточного викуплення й вічної радості.


Повернутися на стартову українську сторінку

Якщо Ісус заплатив за наші гріхи, чому ми продовжуємо страждати від їхніх наслідків?