Запитання
Що таке сатанізм?
Відповідь
Дати визначення сатанізму нелегко. Існує декілька «видів» сатанізму. На відміну від християн, сатаністи не можуть дійти згоди за деякими ключовими принципами. Християни можуть мати розбіжності в поглядах чи розумінні деяких уривків Біблії, але вони вважають, що існує один загальний головний принцип: Ісус – Син Божий, Який заплатив за наші гріхи, померши на хресті, і воскрес із мертвих. Сатаністи сперечаються між собою навіть про те, чи існує сатана та чи слід йому поклонятися. Насправді, вони є групою загублених людей, пов'язаних брехнею. Слова в Івана 8:44 вдало описують сатаністів: «Ваш батько – диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зі свого, – бо він неправдомовець і батько неправді».
Саме через цю брехню в сатанізмі існує багато ідеологій. Деякі дії сатаністів є загальними, але єдність між ними спостерігається радше в ритуалах, ніж у базовій системі вірувань. Сатаністи роблять певні речі – їм не обов'язково вірити в них.
Більшість сатаністів, прихильників диявола, дияволістів, люциферистів і членів церкви сатани стверджують, що їхні вірування походять від сатанізму ЛаВея, названого за іменем Антона ЛаВея, автора «Сатанинської біблії» та засновника першої сатанинської церкви. ЛаВей імовірно заснував першу церкву сатани у 1966 році. Як самопроголошений авторитет в усіх питаннях зла, він почав читати щотижневі лекції, збираючи по $2 з кожного відвідувача. Так і виникла церква сатани.
Головним, що об'єднує всі види сатанізму, є потурання плоті. Всі форми сатанізму стверджують, що життя існує для того, щоб споживати, і що егоїзм є чеснотою. Деякі сатаністи вважають, що життя існує тільки тут, на землі. Отже, ті, хто поклоняється дияволу, живуть сьогоднішнім днем, а їхнє кредо – ненажерливість і розпуста.
Сатанізм заявляє про свою вірність сатані, незважаючи на те, що деякі члени церкви сатани вважають, що немає ні Бога, ні диявола. Більшість прихильників сатанинської церкви також не вірить у те, що їхні гріхи можуть бути викуплені, – навпаки, кожна людина повністю відповідальна за своє життя. Однак вони моляться сатані під час ритуалів, просячи про те, щоб його влада виявлялася в їхньому житті. Таке мислення вказує на вплив обману на їхню філософію. Для сатани немає значення, чи вірять сатаністи в нього, чи ні. Кінцевим результатом є те, що їхні душі поневолені ним, і без втручання Божої благодаті вони будуть піддані вічним мукам у пеклі.
Коротко кажучи, сатанізм може включати чи не включати поклоніння сатані, але він є свідомим рішенням НЕ ПОКЛОНЯТИСЬ єдиному істинному Богові. Римлянам 1 чітко демонструє суть і мотиви сатаністів – вони видані «на розум перевернений, – щоб чинили непристойне», вони сповнені всякого зла (в. 28-29). Людям, які були введені в оману сатаною й ведуть такий спосіб життя, важко зрозуміти, що таке Божа благодать і воля. Замість цього, вони живуть для себе.
У 2-му посланні Петра міститься застереження для тих, хто слідує за сатаною або за будь-ким іншим окрім Бога: «Вони – джерела безводні, хмари, бурею гнані; для них приготований морок темряви! Бо, висловлюючи марне базікання, вони зваблюють пожадливістю тіла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті. Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління» (2:17-19).
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Що таке сатанізм?
