Що таке освячення? Яке визначення християнського освячення?



Запитання: Що таке освячення? Яке визначення християнського освячення?

Відповідь:
Ісус багато чого сказав про святість у розділі 17 Євангелія від Івана. У вірші 16 Господь говорить: «Вони не від світу, як і Я не від світу», і це було сказано перед Його проханням: «Освяти їх істиною [Своєю]! Твоє Слово – то істина» (тут і далі – Четвертий сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Освячення – це вічне відокремлення для Бога, усі віруючі набувають цього стану, будучи народженими від Нього: «Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням» (1 Коринтянам 1:30). Це – складова частина нашого спасіння, нашого зв’язку з Христом (Євреям 10:10).

Освячення також стосується практичного боку цього відокремлення до Бога, будучи результатом послуху Слову Божому в житті. Кожен віруючий має щиро до нього прагнути (1 Петра 1:15; Євреям 12:14). Подібно до того, як Господь молився в Євангелії від Івана 17, освячення припускає відокремлення віруючих для досягнення цілей, для яких вони послані у світ: «Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. За них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною» (17:18-19). Те, що Ісус відокремив Себе для досягнення призначених Йому цілей, є водночас основою та умовою нашого відокремлення для виконання власного призначення (Івана 10:36). Його освячення є моделлю й силою для нашого освячення. Призначення та освячення є нероздільними. З цієї причини віруючих названо святими – «агії», що грецькою мовою означає «освячені». Якщо раніше їхня поведінка свідчила про перебування у світі як відділених від Бога, то тепер їхня поведінка має свідчити про позицію перед Богом як відділених від світу.

Є ще одне значення, яке слово «освячення» має у Святому Письмі. Павло молився в 1 Солунянам 5:23: «А Сам Бог миру нехай повністю освятить вас: нехай ваш дух, душа й тіло бездоганно будуть збережені в цілості до приходу нашого Господа Ісуса Христа». Павло також пише про надію, «що зберігається для вас на небесах, про яку ви раніше чули в слові істини Євангелія» (Колосянам 1:5). Пізніше він говорить про Христа як про надію на майбутню славу (Колосянам 1:27), а потім згадує про факт цієї надії, кажучи: «Коли з’явиться Христос – ваше життя, тоді й ви з’явитеся з Ним у славі» (Колосянам 3:4). Цей прославлений стан означатиме наше остаточне відокремлення від гріха, загальне освячення у кожному аспекті. «Улюблені! Тепер ми – Божі діти, але ще не виявилося, що будемо. Знаємо, що коли Він з’явиться, ми будемо подібні до Нього, адже побачимо Його таким, який Він є» (1 Івана 3:2).

Отже, освячення є синонімом святості; обидва цих слова в грецькій мові означають «відокремлення» – перше є остаточним позиційним відокремленням для Христа при нашому спасінні; друге – практична прогресивна святість у житті віруючого в очікуванні повернення Христа, і, зрештою, остаточне відділення від гріха, коли ми сягнемо небес.


Повернутися на стартову українську сторінку

Що таке освячення? Яке визначення християнського освячення?