Чому вчення про спасіння ділами настільки поширене?


Запитання: Чому вчення про спасіння ділами настільки поширене?

Відповідь:
Проста відповідь полягає в тому, що спасіння за допомогою діл здається людині правильним. Одне з головних людських прагнень полягає в контролі над власною долею, і це включає долю вічну. Спасіння ділами потурає гордині людини та її бажанню зберігати контроль; це значно привабливіше за спасіння лише через віру. Крім цього, людині притаманне вроджене почуття справедливості. Навіть найзапекліший атеїст вірить у певну справедливість і володіє відчуттям правильного і неправильного, навіть не маючи моральних підстав для своїх суджень. Наше відчуття правильного й неправильного вимагає, щоб «добрі діла» переважали над «поганими», якщо ми бажаємо спастися. Тому природно, що будь-яка створена людиною релігія включає певну форму вчення про спасіння ділами.

Оскільки спасіння ділами потурає гріховній природі людини, воно лежить в основі майже кожної релігії, за винятком біблійного християнства. У книзі Приповісті 14:12 сказано: «Буває, дорога людині здається простою, та кінець її – стежка до смерти». Спасіння ділами видається людям правильним, тому це вчення і є настільки поширене. Саме тому біблійне християнство відрізняється від усіх інших релігій – лише воно навчає, що спасіння є Божим даром, а не результатом людських зусиль. «Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився» (Ефесянам 2:8-9).

Інша причина, через яку вчення про спасіння ділами настільки поширене, полягає в тому, що звичайна або невідроджена людина до кінця не усвідомлює міри своєї гріховності та Божої святості. «Людське серце найлукавіше над все та невигойне» (Єремії 17:9), а Господь є нескінченно святим (Ісаї 6:3). Саме лукавство наших сердець затуманює наше сприйняття міри цього лукавства та заважає нам побачити свій справжній стан перед Господом, Чию святість ми також не можемо повністю зрозуміти. І правда в тому, що проти Божої святості наша «праведність», незважаючи на всі наші зусилля, виглядає не краще, ніж «поплямована місячним одіж», – через нашу гріховність перед святим Всевишнім (Ісаї 64:6; порівн. з 6:1-5).

Думка про те, що добрі вчинки людини можуть компенсувати її погані вчинки, абсолютно не відповідає Біблії. Крім того, вона також навчає, що Божий стандарт – це ніщо інше, як 100-відсоткова досконалість. Якщо ми не виконуємо бодай щось із Його праведного закону, то стаємо винними в порушенні всього закону (Якова 2:10). Тому ми ніколи не змогли би спастися, якби спасіння насправді залежало від діл.

Ще одна причина, через яку спасіння ділами може підтримуватися церквами, які називають себе християнськими або стверджують, що керуються Біблією, полягає в невірному тлумаченні таких текстів, як Якова 2:24: «Отож, чи ви бачите, що людина виправдується від діл, а не тільки від віри?». Зважаючи на контекст усього уривку (Якова 2:14-26), стає очевидним, що апостол не каже, що за допомогою діл ми стаємо праведними перед Богом. Він має на увазі, що справжня віра демонструється добрими ділами. Людина, яка називає себе християнином, але живе у свідомому непослуху Христові, має хибну або «мертву» віру і не є спасенною. Яків протиставляє два різні види віри – істинну віру, яка спасає, та віру неправдиву, яка є мертвою.

Надто багато біблійних текстів навчають, що людина не спасається ділами, щоб будь-то з християн повірив у щось інше. Послання Титу 3:4-5 є одним із них: «А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога, Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим». Добрі діла не сприяють спасінню, але вони завжди будуть притаманні людині, яка народилася згори. Вони – не причина спасіння, а його свідчення.

Хоча вчення про спасіння за допомогою діл може бути надзвичайно поширеним, воно не відповідає Біблії. Святе Письмо містить безліч свідчень про спасіння лише благодаттю, лише через віру та лише у Христа (Ефесянам 2:8-9).

English
Повернутися на стартову українську сторінку

Чому вчення про спасіння ділами настільки поширене?