Що таке умилостивлення?


Запитання: Що таке умилостивлення?

Відповідь:
Слово «умилостивлення» містить зміст умиротворення або задоволення, зокрема стосовно Бога. Воно складається із двох частин – заспокоєння гніву ображеної особи та примирення з нею.

Необхідність умилостивлення Бога зустрічається в багатьох релігіях. І древні язичницькі, і багато сучасних релігій навчають, що людина умиротворяє божество, підносячи різні дари або жертви. Проте Біблія навчає, що Господь Сам надав єдиний засіб, за допомогою якого Його гнів можна заспокоїти і грішна людина може примиритися з Ним. У Новому Завіті під умилостивленням завжди мається на увазі дія Бога, а не вплив жертв чи дарів, принесених людиною. Справа в тому, що ми абсолютно нездатні задовольнити Його справедливість, окрім проведення вічності у пеклі. Не існує служінь або приношень, які могла би запропонувати людина, щоб заспокоїти святий Божий гнів або задовольнити Його досконалу справедливість. Єдине умилостивлення, що є прийнятним для Господа та примирює людину з Ним, мало бути здійснене Ним Самим. З цієї причини Бог Син – Ісус Христос – прийшов у світ в людському тілі, аби стати досконалою жертвою для викуплення або «вблагання за гріхи людей» (Євреям 2:17).

У кількох біблійних текстах згадується «примирення» або «вблагання» з метою пояснення того, що Ісус здійснив через Свою смерть на хресті. Наприклад, у посланні до Римлян 3:24-25 написано, що віруючі у Христа були виправдані «Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі, що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів». Ці слова є ключовими в аргументації Павла в цьому посланні та насправді лежать у серці євангельської звістки.

У перших трьох розділах послання до Римлян апостол заявляє, що всі – як євреї, так і язичники – підпадають під Божий осуд та заслуговують на Його гнів (Римлянам 1:18), «бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави» (Римлянам 3:23). Усі ми заслуговуємо на покарання. Але Господь через Свою безмежну благодать та милосердя забезпечив спосіб, за допомогою якого Його гнів може бути заспокоєний і ми можемо примиритися з Ним. Цей спосіб полягає в жертовній смерті Його Сина Ісуса, яка стала викупом за гріхи. Саме через віру у Христа як досконалу жертву грішник, який заслуговує на пекло, може примиритися зі святим Богом. Чудова істина Євангелія полягає в тому, що християни спасаються від Господнього гніву та примиряються з Ним не тому, «що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи» (1 Івана 4:10).

Ісус каже: «Я – дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (Івана 14:6). Єдиний шлях до заспокоєння Господнього гніву проти грішних людей та Його примирення з нами – через Ісуса Христа. Іншого шляху немає. Ця істина підтверджується також і в 1 Івана 2:2: «Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу». Важливою складовою подвигу Христа є звільнення від Божого гніву; умилостивлення через смерть Ісуса на хресті – єдине, що може відвернути Його покарання за гріхи. Ті, хто відкидає Христа як свого Спасителя та відмовляється вірити в Нього, – не мають надії на спасіння. Вони лише «збирають собі» Божий гнів, який накопичується до майбутнього дня суду (Римлянам 2:5). Не існує іншого умилостивлення чи жертви за їхні гріхи.

English
Повернутися на стартову українську сторінку

Що таке умилостивлення?