Чи існують переконливі докази існування Бога?



Запитання: Чи існують переконливі докази існування Бога?

Відповідь:
Відповідь на це запитання багато в чому залежить від того, що мається на увазі під «переконливими доказами». Чи можемо ми простягнути руку й доторкнутися до Бога або побачити Його так само, як ми торкаємось і бачимо інших людей? Ні. Але є безліч способів довести те, що Бог існує, що Він реальний і що Він є тим, ким Себе називає. Пропонуємо розглянути три докази Його існування, використовуючи і науку, і Біблію:

1. Причинно-наслідковий закон. Цей науковий закон свідчить, що кожна причина має свій наслідок, а кожний наслідок має свою причину. Даний закон є основою всієї науки. Отже, цей закон стосується походження неба й землі. Насправді, вчені згодні з тим, що Всесвіт не існував вічно і що він виник у якийсь момент часу.

Теорія відносності, яка приймається майже всюди в середовищі вчених, має певний вплив на закон причини й наслідку. Зокрема, всесвіт, що визначається як час, простір, матерія й фізична енергія мав початок, він не вічний. І саме за допомогою рівняння Ейнштейна вчені можуть простежити розвиток всесвіту аж до самого його виникнення, аж до стану сингулярності, коли він насправді виник. Наука довела, що всесвіт дійсно мав початок. Це означає, що якщо він мав початкову стадію в історії, то, вочевидь, повинен мати і причину свого існування.

Отже, якщо для початку існування всесвіту необхідна причина, то ця причина має бути за його межами, які визначаються часом, простором, матерією та фізичною енергією. Ця причина має бути схожа на те, що християни називають «Богом». Навіть Річард Докінз, мабуть, найвідоміший захисник атеїзму нашого часу, визнав у статті журналу «Time», що «могло статися щось неймовірно величне й незбагненне, що є поза нашим теперішнім розумінням». Так, і це – Бог!

Найкраще ми можемо підсумувати цей космологічний доказ за допомогою наступних тверджень:
1) що би не починало своє існування, у нього має бути причина;
2) усесвіт почав існувати;
3) отже, він повинен мати причину свого існування;
4) характеристики причини існування всесвіту (поза часом, простором тощо) є характеристиками Бога;
5) отже, причиною існування всесвіту повинен бути Бог (Буття 1:1).

2. Закон телеології. Телеологія є вивченням наявності задуму або мети в природних явищах. Цей закон фактично означає, що, якщо об’єкт демонструє наявність мети, призначення чи задуму, то має існувати його автор. Простіше кажучи, речі не створюють себе самі. Це стосується і всесвіту, що доводить, що він повинен мати автора.

Наприклад, Земля, обертаючись навколо Сонця, відхиляється від прямої лінії лише на одну дев’яту дюйма (прибл., 2,82 мм.) кожні 18 миль (прибл., 28,97 км.) – доволі пряма лінія в людському розумінні. Якби орбіта зміщалася на одну десяту дюйма кожні 18 миль, це було б занадто багато, і ми б усі замерзли. Якби це була одна восьма дюйма, то ми б усі згоріли, адже температура всередині Сонця становить близько 20 мільйонів градусів за Цельсієм. Чи слід нам вірити, що це «просто випадковість»? Подумайте про це: Сонце розташоване на відстані близько 150 мільйонів кілометрів від Землі, що є якраз стільки, скільки потрібно для існування життя на нашій планеті. Сталося це випадково чи за цим стоїть задум? Не дивно, що псалмоспівець говорить про Бога як про великого Творця: «Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід ... Вихід його [Сонця] з краю неба, а обіг його – аж на кінці його» (Псалом 18:2, 7).

3. Закон імовірності та виконання пророцтв. У Біблії є тисяча дев’яносто три пророцтва, які стосуються Ісуса та Його Церкви, і кожне з них виконалось! Старий Завіт містить 48 пророцтв щодо розп’яття Ісуса. При застосуванні закону імовірності для обчислення можливості того, щоб кілька подій відбулися у певний час, усі ймовірності мають бути помножені одна на одну. Наприклад, якщо ймовірність однієї події, яка сталася випадково, дорівнює одному до п’яти, а іншої – одному до десяти, то ймовірність того, що обидві ці події відбудуться одночасно або в певній послідовності, дорівнює 1 до 5, помноженому на 1 до 10, тобто, 1 до 50.

Враховуючи той факт, що кілька різних пророків, які жили в різних місцях і умовах протягом періоду в 1000 років, пророкували про Христа за 500 років до Його народження, шанси на виконання цих пророцтв просто виходять за межі нашого розуміння. Наприклад, шанси на те, що одна людина (Ісус) виконає лише 8 із пророцтв, що Його стосуються, дорівнюють 1 до 1017 (тобто, число з 17 нулями).

Наведемо такий приклад: уявіть, що територія завбільшки з Україну вкрита монетами на висоту 60 сантиметрів. Кількість монет, необхідних для покриття всієї цієї території, буде саме 1017. Позначимо одну монету хрестиком і кинемо її з літака. Потім ретельно перемішаємо всі монети. Далі зав’яжемо людині очі і скажемо, що вона може направлятись у будь-який бік. Потім, десь у дорозі, вона має зупинитися й витягнути з 60-сантиметрового шару монет ту саму монету, позначену хрестиком. Якими є шанси на успіх? Такі ж шанси були в старозавітних пророків, що вісім з їхніх пророцтв здійсняться в одній людині у майбутньому.

Біблія, з усіма її виконаними пророцтвами, доводить існування Бога. Завдяки закону ймовірності та математичним шансам щодо виконання пророцтв, ми можемо бути впевнені, що існує Божественний Творець і автор Біблії. Той же, що і дав існування Всесвіту. «А коли ти скажеш у серці своєму: Як ми пізнаємо те слово, якого Господь не говорив? Що буде говорити той пророк Ім’ям Господа, і не станеться та річ, і не прийде, то це те слово, якого не сказав Господь. У зухвалості говорив його той пророк» (Повторення Закону 18:21-22).

І, зрештою, Бог – Творець Всесвіту та Автор нашого спасіння – каже нам: «Пам’ятайте про давнє, відвічне, бо Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я, що звіщаю кінець від початку, і наперед – що не сталося ще, і що говорю: “Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню”» (Ісаї 46:9-10).


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи існують переконливі докази існування Бога?