Що говорить Біблія про молитву до мертвих і спілкування з ними?



Запитання: Що говорить Біблія про молитву до мертвих і спілкування з ними?

Відповідь:
Молитися до мертвих суворо заборонено в Біблії. Повторення Закону 18:11-12 говорить нам, що кожен, «хто викликає духа померлого … і хто питає померлих ... гидота для Господа». Звернення Саула до медіума, щоб викликати духа померлого Самуїла, призвело до того, що він помер «за своє беззаконня, що він ним спроневірився проти Господа через Господнє слово, якого не тримався, а також через те, що питався віщого духа, щоб вивідати» (1 Хронік 10:13-14; див. 1 Самуїла 28). Господь чітко проголосив, що цього робити не можна.

Зверніть увагу на характеристики Бога. Він – усюдисущий, перебуваючи водночас усюди, і здатний почути кожну молитву в усьому світі (Псалом 139:7-12). Людина ж, зі свого боку, не є такою. Крім того, лише Бог має владу відповідати на молитви, адже Він – всемогутній (Об’явлення 19:6). Людська істота – мертва чи жива – не володіє такою рисою й нездатна на це. І, нарешті, Бог – усезнаючий (Псалом 147:4-5). Ще до того, як ми починаємо молитися, Він знає про наші істинні потреби і знає їх краще за нас! Крім цього, Він відповідає на наші молитви згідно зі Своєю досконалою волею.

Таким чином, аби померла людина могла прийняти молитву, вона повинна почути її, мати владу відповісти на неї та знати, як відповісти так, щоб це принесло найбільшу користь тому, хто молиться. Лише Бог чує та відповідає на молитви у Своїй досконалій сутності та через те, що деякі богослови називають «іманентністю». Іманентність позначає той факт, що Господь бере безпосередню участь у справах людства (1 Тимофію 6:14-15); це включає і відповіді на молитви.

Навіть після смерті людини Бог продовжує займатися нею та її долею. У посланні Євреям 9:27 написано наступне: «І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд». Якщо людина помирає у Христі, вона відправляється на небеса, аби бути з Господом (2 Коринтянам 5:1-9, особливо в. 8); якщо ж людина помирає у гріху, вона потрапляє до пекла, і врешті-решт усі, хто перебуває в пеклі, будуть укинені в огняне озеро (Об’явлення 20:14-15).

Людина, що перебуває в агонії, не зможе почути або відповісти на молитву; як і людина, що блаженствує з Богом у раю. Якщо ми молимося до когось, хто зазнає вічних мук, чи слід нам очікувати, що він зможе почути й відповісти нам? Так само, чи буде людина на небі турбуватися через тимчасові проблеми на Землі? Господь призначив Свого Сина, Ісуса Христа, посередником між Ним і людьми (1 Тимофію 2:5). Через Христа ми приходимо до Бога. Навіщо ж тоді намагатися йти до Нього через грішну та мертву людину, ще й ризикуючи накликати на себе Його гнів?


Повернутися на стартову українську сторінку

Що говорить Біблія про молитву до мертвих і спілкування з ними?