Чи відповідає Біблії концепція особистого пророцтва?



Запитання: Чи відповідає Біблії концепція особистого пророцтва?

Відповідь:
Дехто у християнській вірі (переважно в харизматичних / п'ятидесятницьких церквах) вважає особисту пораду з додаванням «так говорить Господь» даром пророцтва. На жаль, ті, хто практикує особисте пророцтво у такий спосіб, часто нічим не відрізняються від тих, хто називає себе екстрасенсом. Насправді, як «християнська» альтернатива останнім існують навіть пророчі телефонні гарячі лінії. Деякі представники руху особистого пророцтва в рекламі використовують фрази типу «Прийдіть та отримайте своє пророче тлумачення!»; це дуже схоже на термінологію, яка використовується ясновидцями. Таке застосування дару пророцтва цілковито суперечить Біблії.

Згідно зі Святим Письмом, дар пророцтва є даною Святим Духом здібністю проголошувати одкровення від Бога (Римлянам 12:6-8; 1 Коринтянам 12:4-11, 28). Пророцтво іноді, але не завжди, включає в себе проголошення Божественного одкровення щодо майбутнього. У Старому й Новому Завітах Господь використовував пророків і/або дар пророцтва, щоб повідомляти людям істину, яка не могла бути відкрита за допомогою будь-яких інших засобів. Іноді ця істина могла бути зафіксована в письмовому вигляді. Це зрештою привело до появи Біблії, найвищого особливого Господнього одкровення.

Завершеність Біблії впливає на характер дару пророцтва. Вона містить всі одкровення, що необхідні нам для життя і благочестя (2 Петра 1:3). «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного» (Євреям 4:12). Воно «корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова» (2 Тимофію 3:16-17). Таким чином, дар пророцтва перейшов від проголошення нових одкровень від Бога до проголошення того, що Він уже відкрив у Своєму Слові.

Це не означає, що Господь ніколи не дасть жодній людині звістку, яку потрібно буде передати іншим. Він може та буде використовувати людей так, як вважатиме за необхідне. Але факт, що Боже Слово є досконалим і довершеним, означає, що ми маємо покладатися на його керівництво. Нам не слід надіятися на пророків, на пророчі гарячі лінії чи тлумачення. У Біблії міститься істина, яку нам необхідно знати. Вона також дає мудрість для правильного застосовування цієї істини. Крім того, в нас перебуває Святий Дух, Який направляє, втішає та навчає нас (Івана 14:16, 26). Використання особистого пророцтва, щоб отримати вплив над людьми та робити їх залежними від «пророчого керівництва», є кричущим спотворенням біблійного дару пророцтва. Кожного разу, коли люди довіряють словам інших недосконалих людей замість непохибного Божого Слова, вони припускаються помилки.


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи відповідає Біблії концепція особистого пророцтва?