Чи є релігія опіумом для народу?


Запитання: Чи є релігія опіумом для народу?

Відповідь:
Називати християнство (та інші релігії) «опіумом для народу» – досить поширена тактика, яка застосовується противниками релігії. Використання таких виразів – це спроба «одним ударом» зняти релігію з порядку денного, не намагаючись протистояти їй чи обговорювати. Карл Маркс не був першим, хто використав цю фразу, проте саме про нього думає більшість людей, коли чує даний аргумент. Твердження Маркса полягало в тому, що релігія надає людям штучне, ілюзорне щастя – як опіум наркоманам – і звільнення людей від цієї нереальної ілюзії було складовою побудови кращого суспільства.

Починаючи від Маркса, звинувачення «опіум для народу» часто використовувалось атеїстами. Оскільки вони відкидають існування Бога, то повинні якось пояснити довготривале існування релігії. Вони не вбачають необхідності в ній, тому не розуміють потреби в ній інших людей. Маркс не мав на увазі конкретно християнство у своєму твердженні щодо релігії. Він радше засуджував релігію в цілому та казав про «народ» у принизливому розумінні, натякаючи на бідних, неосвічених і тих, кого легко обманути. Суть аргументу «опіум для народу» полягає в тому, що релігія призначена для слабовільних та емоційно неповноцінних людей, яким потрібна «милиця», щоб іти цим життям. Атеїсти сьогодні продовжують робити схожі заяви, наприклад, що «Бог – це уявний друг дорослих».

Отже, чи справді релігія – це лише «опіум для народу»? Чи є релігія лише емоційною «милицею» для слабких людей? Декілька простих фактів відповідають на ці питання гучним «ні»: 1) існують переконливі логічні, наукові та філософські аргументи на користь існування Бога; 2) той факт, що людство «зіпсуте» та потребує викуплення/спасіння (основне послання релігії), є очевидним у всьому світі; 3) в історії людства переважна більшість видатних письменників і мислителів були теїстами.

Чи використовують деякі люди релігію як «милицю»? Так. Чи означає це, що твердження релігії неактуальні? Ні. Релігія – це природна реакція на докази існування Бога та визнання того, що ми грішні та потребуємо допомоги.

Водночас нам слід розрізняти неправдиві релігії, які дають штучне відчуття безпеки (так само, як опіум дає штучне відчуття щастя), від християнства, що є єдиною істинною релігією та єдиною надією для людства. Неправдива релігія ґрунтується на ідеї, що за допомогою власних зусиль людина може зробити себе прийнятною для Бога. І лише християнство визнає, що людина мертва «через … провини й гріхи» (Ефесянам 2:1) та неспроможна зробити щось, гідне вічності на небесах. Тільки християнство пропонує вирішення повної неспроможності людини – замісну смерть Ісуса Христа на хресті.

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи є релігія опіумом для народу?