Запитання
Куди відправлялися старозавітні віруючі після смерті?
Відповідь
Старий Завіт навчає про життя після смерті і про те, що всі люди відправлялися в місце свідомого існування, зване «шеолом». Туди направлялись як грішники (Псалом 9:18; 30:18; 48:15; Ісаї 5:14), так і праведники (Буття 37:35; Йова 14:13; Псалом 6:6; 15:10; 87:4; Ісаї 38:10).
Новозавітним еквівалентом шеола є «гадес» (у перекладі І. Огієнка, в основному, використовується «ад»). Із притчі про багатого й Лазаря в Луки 16:19-31 ми дізнаємося, що гадес був поділений на дві частини (до воскресіння Христа): місце розради, де перебував Лазар, і місце мук, де знаходився багатій. Слово «ад» у вірші 23 є перекладом не «геєнни» (місця вічних мук), а «гадеса» (місця мертвих). Місце перебування Лазаря в іншому біблійному тексті називається «раєм» (Луки 23:43). Між цими двома місцями гадеса «велика безодня поставлена» (Луки 16:26).
У Біблії також згадується, що Ісус сходив у гадес після Своєї смерті (Дії 2:27, 31; пор. з Ефесянам 4:9). І, вочевидь, під час Його воскресіння віруючі з гадеса (тобто, мешканці раю) були переміщені в інше місце. Тепер уже рай є над, а не під нами (2 Коринтянам 12:2-4).
Зараз, коли віруючий помирає, він опиняється «в домі Господньому» (2 Коринтянам 5:6-9). Коли ж помирає невіруючий, він іде вслід за старозавітними невіруючими в гадес. На останньому суді гадес буде очищений перед великим білим престолом, де його мешканці постануть перед судом, перш ніж потрапити в огняне озеро (Об’явлення 20:13-15).
English
Куди відправлялися старозавітні віруючі після смерті?
