Що таке неоортодоксія?


Запитання: Що таке неоортодоксія?

Відповідь:
Неоортодоксія (або діалектичне богослов'я) – це релігійний рух, що зародився після Першої світової війни як реакція на нереалізовані ідеї ліберального протестантизму. Її основними родоначальниками вважаються швейцарські богослови Карл Барт і Еміль Бруннер. Назва неоортодоксії пов'язана з тим, що її розглядали як відродження старого реформаторського богослов'я. Вона відрізняється від «старої ортодоксії» своїми поглядами на Боже Слово та гріх.

Згідно з традиційною позицією Біблія – це відкрите Боже Слово, натхненне Ним. Під натхненням – як усним, так і письмовим – мається на увазі, що Святий Дух цілковито контролював письменників Біблії, або диктуючи все написане, або ж використовуючи їх як інструмент для написання. Логічний висновок доктрини про натхнення полягає в тому, що оригінальні рукописи не містять помилок або суперечностей. Біблія – це повне й достатнє Боже одкровення. Два тексти, що підтримують цю позицію, – 2 Тимофію 3:16-17 і 2 Петра 1:20-21.

Неоортодоксія вважає Божим Словом Ісуса (Івана 1:1) та стверджує, що Біблія є лише людською інтерпретацією дій Слова. Отже, вона не є натхненною Богом, і, будучи людським витвором, деякі її частини можуть не бути буквально істинними. Господь звертався через «викупну історію» та звертається зараз, коли люди «зустрічаються» з Ісусом, тоді як сама Біблія не є об'єктивною істиною.

Неоортодоксія навчає, що Біблія є засобом одкровення, тоді як традиційне християнство вважає, що вона і є одкровенням. Це означає, що для неоортодоксальних теологів одкровення залежить від досвіду (або особистого тлумачення) кожної людини. Біблія «стає» Божим Словом лише тоді, коли Він використовує її слова, аби вказати комусь на Христа. Деталі Святого Письма не такі важливі, як зустріч з Ісусом, яка змінює життя. Отже, істина стає містичним досвідом, остаточно не визначеним у Біблії.

Неоортодоксальна позиція щодо гріха полягає в тому, що він є відмовою від нашого обов'язку добре ставитися до ближніх. Результатом гріха є дегуманізація, яка супроводжується недоброзичливістю, відсутністю прощення, самотністю та багатьма соціальними лихами. Спасенними стають ті, хто пережив суб'єктивну зустріч із Христом, – визнання набору істин не вимагається. Неоортодоксія наголошує на соціальній діяльності та нашому моральному обов'язку любити ближніх.

Ця течія вплинула на менш консервативні гілки пресвітеріанської та лютеранської церков у Сполучених Штатах, а також на інші конфесії. І хоча первинна мета неоортодоксії – надати більш біблійну альтернативу лібералізму – заслуговує схвалення, проте її вчення містить низку небезпечних моментів. Щоразу, коли істина визначається відповідно до нашого досвіду, виникає ризик релятивізму. Будь-яка доктрина, що розглядає Біблію як цілковито людський витвір, який містить помилки, руйнує основу біблійного християнства.

Ми не можемо по-справжньому «зустрітися» з Ісусом, не вірячи при тому в деякі факти, викладені в Біблії. «Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове» (Римлянам 10:17). Зміст нашої віри – це смерть і воскресіння Христа (1 Коринтянам 15:3-4).

Учні «зустрілися» з Ісусом у Луки 24. Але вони спочатку невірно витлумачили цю подію: «А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа» (вірш 37). Лише коли Христос повідомив їм істину (що Він тілесно воскрес), вони зрозуміли реальність ситуації. Інакше кажучи, нам потрібна зустріч з Ісусом, але нам також необхідно, щоб ця зустріч інтерпретувалась істиною Божого Слова. В іншому випадку досвід може ввести нас в оману.

Текст із Юди 3 закликає нас «боротись за віру, раз дану святим». Віра була довірена нам через Біблію – написане Боже Слово. Ми не маємо ставити під сумнів істину, яке Господь беззастережно і цілковито відкрив у Своєму Слові.

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Що таке неоортодоксія?