Я – мормон, чому мені слід розглядати навернення у християнство?



Запитання: Я – мормон, чому мені слід розглядати навернення у християнство?

Відповідь:
Послідовнику будь-якої релігії або невіруючій людині, яка питає: «Чому я маю розглядати навернення у християнство?», слід вивчити позиції християнства. Для мормона, що ставить таке запитання, основною сферою дослідження мають стати відмінності між принципами біблійного християнства та філософією Церкви Святих останніх днів. Якщо Біблія є Словом Божим (а Джозеф Сміт і Брігам Янг у це вірили), то фундаментальні переконання мормонізму та Святих останніх днів повинні відповідати її вченню. Проте розбіжності мають місце і ми розглянемо чотири сфери, в яких є невідповідність між мормонізмом та Біблією.

1. Мормон, який розглядає можливість стати християнином, має усвідомлювати, що мормонізм навчає залежності від небіблійних джерел. Святе Письмо проголошує, що воно є достатнім для настанов у християнському житті (2 Тимофію 3:16), і що Бог прокляв тих, хто зважується додати що-небудь до того, що Він уже відкрив у Біблії. Інакше кажучи, Бог дав Своє повне письмове одкровення (Об'явлення 22:18-19) і немає жодних підстав вважати, що Він дасть ще щось. В іншому випадку виглядає так, що Бог написав Свою книгу, сказавши, що вона є Його повним одкровенням, а потім усвідомив, що потрібно щось додати, оскільки Його план не здійснився або Він просто не знав, що може відбутися в майбутньому. Такий бог – це не біблійний Бог. Проте мормонізм навчає, що Біблія є лише одним із чотирьох авторитетних джерел. Інші три – «Книга Мормона», «Вчення і заповіти» та «Дорогоцінна перлина». Ці три книги походять від однієї людини, що назвала їх богонатхненними, незважаючи на їхні розбіжності з Біблією – першим і єдиним по-справжньому натхненним текстом. Додавати щось до Святого Письма і називати це натхненним – означає суперечити Богові.

2. Мормон, який розглядає можливість навернення у християнство, має розуміти, що мормонізм применшує силу і роль Бога. Вони навчають, що Господь не завжди був Верховною Істотою всесвіту (Мормонські доктрини, с. 321), а досяг цього статусу за допомогою праведного життя (Вчення пророка Джозефа Сміта, с. 345). А хто ж визначає стандарт праведності? Він може походити тільки від самого Бога. Отже, вчення, що Бог став таким, задовольнивши заздалегідь установлений стандарт, що походить від Бога, є протиріччям. Крім того, бог, який не є вічним, – це не біблійний Бог. Святе Письмо навчає, що Він – предвічний (Повторення Закону 33:27; Псалом 89:2; 1 Тимофію 1:17), Він не був створений, а сам є Творцем (Буття 1; Псалом 23:2; Ісаї 37:16; Колосянам 1:17-18).

3. Мормонові, який розглядає можливість стати християнином, слід розуміти, що вчення мормонізму перебільшує значення людства, а це цілковито суперечить Біблії. Мормонізм навчає, що будь-яка людина також може стати богом (Вчення пророка Джозефа Сміта, с. 345-354; Вчення і заповіти 132:20). Проте Біблія неодноразово заявляє, що всі ми за своєю природою грішні (Єремії 17:9; Римлянам 3:10-23; 8:7) і що лише Бог є Богом (1 Самуїла 2:2; Ісаї 44:6, 8; 46:9). У книзі Ісаї 43:10 записані слова самого Господа: «До Мене не зроблено Бога, і не буде цього по Мені!». Вчення мормонства, що люди стануть богами, незважаючи на таке переконливе біблійне свідчення, є доказом сили людського бажання зайняти місце Бога – бажання, яке зародилося ще в серці сатани (Ісаї 14:14) і було передане Адаму та Єві в Едемському саду (Буття 3:5). Прагнення узурпувати престол Господа або розділити його з Ним характеризує всіх, чиїм отцем є диявол, включаючи антихриста, який керуватиметься тим же прагненням в останній час (2 Солунянам 2:3-4). Протягом усієї історії багато неправдивих релігій зіграло на цьому бажанні стати Богом. Проте Він заявляє, що немає іншого Бога, крім Нього, і ми не сміємо суперечити Йому.

4. Мормон, що цікавиться можливістю навернення у християнство, має також усвідомити – мормонізм навчає, всупереч Святому Письму, що ми здатні заслужити власне спасіння (Статті віри, с. 92; 2 Нефій 25:23). І хоча, безперечно, наша поведінка змінюється завдяки вірі, але спасаємося ми не власними ділами, а лише Божою благодаттю через віру, яку Він дає нам як дар (Ефесянам 2:4-10). Це пов'язано з тим, що Господь сприймає тільки Свою власну праведність. Христос помер на хресті, щоб обміняти Свою досконалість на наші гріхи (2 Коринтянам 5:21), і ми можемо стати святими перед Богом лише через віру в Нього (1 Коринтянам 1:2).

Віра в неправдивого спасителя зрештою призводить до неправдивого спасіння. Будь-яке спасіння, яке ми «заробляємо», є фальшивим (Римлянам 3:20-28). Ми просто не можемо заслужити спасіння завдяки власним чеснотам. Якщо ми не можемо довіритися Божому Слову, то не маємо жодних підстав для віри взагалі. Якщо ж ми віримо Біблії, то нам слід визнати, що Його Слово є послідовним і надійним. Якби Бог не міг або просто не зберіг Своє Слово, тоді Він не був би Богом. Різниця між мормонством і християнством полягає в тому, що християнство проповідує про Бога Предвічного, Який встановив досконалий і святий стандарт, недосяжний для нас, і Який, через Свою велику любов, заплатив за наш гріх, пославши Свого Сина померти за нас на хресті.

Якщо ви готові повірити в достатність жертви Ісуса Христа, то можете звернутися до Господа з такими словами: «Бог Отець, я знаю, що я – грішник і заслуговую на Твій гнів. Я визнаю та вірю, що Ісус – єдиний Спаситель. Я покладаюся лише на Нього у своєму спасінні. Бог Отець, пробач мене, очисти та зміни. Дякую за Твою чудову благодать і милість!».

Ви прийняли Христа завдяки прочитаному тут? Якщо так, будь-ласка, натисніть на кнопку «Я прийняв(-ла) Ісуса сьогодні» нижче.


Повернутися на стартову українську сторінку

Я – мормон, чому мені слід розглядати навернення у християнство?