Чи наявне женоненависництво в Біблії?


Запитання: Чи наявне женоненависництво в Біблії?

Відповідь:
Як випливає із самого терміну, «женоненависництво» (або «мізогінія») – це ненависть, неприязнь або упередження щодо жінок. Це зазвичай стосується принизливого, образливого чи жорстокого поводження з жінками через їхню стать. Критики християнства іноді заявляють, що в Біблії схвалюється женоненависництво, проте такі твердження суперечать як Святому Письму, так і історії.

На жаль, ті, хто намагається виявити женоненависництво в Біблії, часто використовують той же помилковий підхід, що й ті, хто прагне виправдати це з її допомогою. Вони вихоплюють окремі вірші з контексту, накладають сучасні поняття на стародавні культури та нехтують загальним змістом біблійного повідомлення. Що ще гірше – вони ігнорують глибокий позитивний вплив, який біблійне християнство справило на становище жінок у всьому світі.

Простий розгляд контексту спростовує більшість заяв щодо наявності женоненависництва в Біблії. Хороший приклад – текст в Ефесянам 5:22-24, де сказано, що дружини повинні коритися своїм чоловікам, «як Господеві». І критики, і прихильники женоненависництва посилаються на ці слова – вихоплені з контексту – на підтвердження того, що Біблія вказує жінкам підкорятися чоловікам. Але наступні слова заповідають чоловікам любити своїх дружин, «як і Христос полюбив Церкву» (Ефесянам 5:25), любити їх, «як власні тіла», живлячи та піклуючись про них (Ефесянам 5:28-30). З огляду на те, що Ісус поводився як слуга зі Своїми учнями (Івана 13:5), заповідаючи нам чинити так само (Івана 13:13-16), і навіть віддав Своє життя заради них (Івана 15:12-14), це не може бути обґрунтуванням женоненависницького тлумачення тексту в Ефесянам 5.

Женоненависництво діаметрально протилежне біблійному вченню. Згідно зі Святим Письмом усі люди абсолютно рівні перед Богом незалежно від статі, раси та здібностей (Галатам 3:28). Крім того, жінки цінувались і шанувались як Христом, так і ранньою церквою. Ісус урятував жінку від її обвинувачів (Івана 8:9-11), Марія та Марта називали Його «учителем» (Івана 11:28), і Він відверто спілкувався з жінкою біля криниці (Івана 4:9-10) усупереч соціальним нормам того часу. Рання церква приймала жінок-послідовниць (Дії 8:12; 17:12), і багато з них згодом ставали інструментами для проголошення Євангелія (Филип'янам 4:3).

У багатьох відношеннях Біблія протистояла женоненависництву у древні часи, і наслідки цього радикального світогляду відбилися в історії. Ті, хто критикує Святе Письмо за ставлення до жінок, мають враховувати їхній статус в язичницьких культурах Старого Завіту, Нового Завіту та ранньої церковної епохи. Навіть у наш час достатньо лише порівняти статус жінок, які живуть у країнах із християнським минулим, з тими, що живуть у нехристиянських країнах. Крім того, слід звернути увагу на жахливе ставлення до жінок у таких сучасних сферах, як порнографія та секс-торгівля, що прямо суперечить біблійному вченню.

Як і в багатьох інших соціальних питаннях, біблійне християнство закладає фундамент, який неминуче веде до таких ідей, як цінність, рівність і свобода жінок. Етика, основана на християнському світогляді, привела до такого рівня рівності та можливостей для жінок, якого нехристиянські культури або ніколи не пропонували, або розглядали лише під тиском культур із християнською спадщиною.

Також важливо зазначити різницю між описуваним та схвалюваним женоненависництвом. Історичні книги можуть детально описувати жахи Голокосту, проте ми не розглядаємо це як схвалення авторами вчинків Гітлера. Безумовно, в Біблії є описи женоненависництва, але воно засуджується. Одним із прикладів є зґвалтування та вбивство наложниці у книзі Суддів 19:25-29 – дія настільки жахлива, що викликала громадянську війну. Критики Біблії з легкістю вказують на такі інциденти, проте не згадують, що розглядувана дія описується та засуджується, а не підтримується.

Аналогічним чином питання про женоненависництво в Біблії слід розрізняти з урахуванням спроб людей підлаштувати Святе Письмо під власні упередження. Наука, історія та навіть державні закони також використовувались на підтримку женоненависництва, хоча такі спроби й виглядали безглуздо. Ні ізраїльтяни, ні Ісус, ні ранньохристиянська церква не виявляли женоненависництва, й етичні рамки Біблії не залишають місця для цього. Отже, її не можна звинувачувати в женоненависництві або використовувати для його виправдання. У будь-якому разі, необхідність вихоплювати тексти Святого Письма з контексту та перекручувати їхнє значення доводить зворотне: для того, щоб знайти женоненависництво в Біблії, треба відірвати окремі фрагменти від решти тексту і від самого християнства.

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи наявне женоненависництво в Біблії?