Запитання
Чи можуть незаймані християни одружуватися з тими, хто мав досвід дошлюбних статевих стосунків?
Відповідь
Ідеальна ситуація для християнського шлюбу – це, звичайно ж, коли обидві людини є незайманими та розуміють, що в Божих очах шлюб є єдиною умовою для сексуальних стосунків. Але ми не живемо в ідеальному світі. Нерідко людина, яка виросла в благочестивій родині та є спасенною з дитинства, вирішує одружитися з людиною, яка отримала спасіння у свої 20 чи 30 років і вступає у християнський шлюб із багажем минулого, в якому вона жила за світськими стандартами. Хоча Бог забирає наші гріхи так далеко, як схід далекий від заходу, коли ми приходимо до Нього з розкаянням і вірою у Христа (Псалом 102:12), люди мають хорошу пам’ять, і позбутися минулого може іноді виявитися непростою справою. Нездатність прощати та забувати минулі помилки наших супутників, безумовно, негативно вплине на шлюб.
Перед одруженням із людиною, що має таке минуле, вкрай важливо розуміти, що спасіння та прощення гріхів подаровані нам благодаттю. «Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився» (Ефесянам 2:8-9). Коли ми усвідомлюємо, що означає бути по-справжньому прощеними, то починаємо бачити очима Бога та розуміти, наскільки Він любить нас. А це допомагає нам прощати інших. Прощати – означає відкидати минуле іншої людини і розглядати її як нове створіння (2 Коринтянам 5:17). Христос помер за її гріх, і потенційний чоловік/дружина тепер має вирішувати, чи зможе він чи вона жити з пам’яттю про цей гріх. Саме тут доктрина переходить від теорії до практики.
У питаннях прощення завжди корисно подивитися на наше власне минуле з точки зору Бога. Гріх дошлюбних статевих стосунків, звичайно, є тяжким у Господніх очах, але такими ж є і обман, шахрайство, погані думки, зловживання алкоголем і паління, нетерплячість, гордота і небажання прощати. Хто з нас є безгрішним і може «першим кинути камінь»? Перш ніж прийти до Христа, всі ми «мертві були через … провини й гріхи» та ожили лише з Божої благодаті (Ефесянам 2:1-5). Питання полягає в наступному – чи зможемо ми прощати інших, як Христос простив нас? Таке прощення характеризує істинних християн. Ісус сказав, що якщо ми не прощаємо, то й Бог не простить нас (Матвія 6:14-15). Він не мав на увазі, що прощення інших людей є способом отримання Божого прощення, яке, як ми знаємо, можливе лише через благодать; проте серце, яке прощає, є ознакою присутності Святого Духа в істинному віруючому. Водночас, тривале небажання прощати є ознакою загрубілого, невідродженого серця.
Перед одруженням із людиною, що має досвід дошлюбних статевих стосунків, нам слід приділяти багато часу роздумам, молитві та самоаналізу. Послання Якова 1:5 говорить нам – Бог дарує мудрість усім, хто просить про неї. Розмови з благочестивим пастором і участь у житті церкви, що навчає біблійним принципам, допоможуть у процесі прийняття рішення. У деяких церквах практикуються курси для бажаючих вступити у шлюб. Крім того, вільна й відверта розмова на цю тему з потенційним партнером допоможе виявити аспекти, які мають бути вирішені та прощені.
Шлюб несе виклики навіть у найкращих умовах, і щоб досягти в ньому успіху, потрібні чималі зусилля. Обидва партнери заслуговують на любов без будь-яких умов. Розділ 5 Послання Ефесянам описує ролі чоловіка і дружини у шлюбі, але цей текст починається з найважливішого принципу для обох партнерів: підкорятись «один одному у Христовім страху» (Ефесянам 5:21). Добровільна жертва і сили для рішення служити своєму партнерові заради щасливого шлюбу є ознаками духовної зрілості людини, яка шанує Бога. Вкрай важливо вибирати супутника життя з мудрістю, ґрунтуючись на біблійних принципах, але не менш важливим є наше власне постійне духовне зростання та покірність Божій волі. Людина, яка прагне відповідати образу Христа, зможе допомогти своєму партнерові стати людиною до вподоби Богові, і, незважаючи на власне минуле, вони зможуть перетворити свій шлюб на союз, який прославлятиме Господа та приноситиме їм обом задоволення.
English
Чи можуть незаймані християни одружуватися з тими, хто мав досвід дошлюбних статевих стосунків?
