Запитання
Що таке Lectio Divina або Божественне читання?
Відповідь
Lectio Divina з латині перекладається, як «Божественне, духовне чи священне читання», та означає метод молитви і читання Святого Письма, спрямований на спілкування з Богом й отримання особливого духовного просвітлення. Принципи Божественного читання були викладені близько 220 років тому і пізніше практикувалися католицькими ченцями, зокрема, в орденах Пахомія, Августина, Василія та Бенедикта.
Сьогодні практика Божественного читання надзвичайно популярна серед католиків і гностиків та стає невід’ємною складовою богослужбової практики «виникаючої церкви». Папа Бенедикт XVI виголосив у своїй промові 2005 року: «Я б, зокрема, хотів згадати й порекомендувати давню традицію Божественного читання: старанне читання Святого Письма, супроводжуване молитвою, приводить до такого близького діалогу, в якому той, хто читає, чує Бога та в молитві відповідає Йому з відкритим у довірі серцем». Також вважається, що Lectio можна адаптувати для послідовників інших релігій – для читання Бгаґавад-Ґіти, Тори, Корану чи інших писань. Нехристияни можуть просто внести відповідні корективи, згідно зі секулярними переконаннями. Крім того, чотири принципи Божественного читання також можуть бути адаптовані до чотирьох психічних функцій Юнга – мислення, емоцій, відчуття та інтуїції.
Божественне читання починається з релаксації, заняття комфортного положення тіла та очищення розуму від земних думок і турбот. Деякі люди, які практикують Lectio, стверджують, що концентрації допомагає низка глибоких очищувальних вдихів і повторення обраної фрази чи слова, що допомагає звільнити розум. Потім вони слідують чотирьом крокам:
Lectio (читання) – читання біблійного уривка декілька разів, тихо й повільно. Сам текст не є настільки важливим, як необхідність відчути кожну складову прочитаного, прагнення почути «голос у тиші» зі слова або фрази, які щось означають для читача.
Meditatio (роздуми) – роздуми над текстом уривка й про те, як він стосується життя людини. Це вважається дуже особистим процесом.
Oratio (молитва) – реакція на уривок, розкриття серця Богові. Це – перш за все не інтелектуальне заняття, а, швидше, початок розмови з Богом.
Contemplatio (споглядання) – слухання Бога. Це є звільненням від власних думок – як земних, так і благочестивих – і слухання того, як Бог промовляє до нас. Відкриття розуму, серця й душі для Божественного впливу.
Безумовно, ми вітаємо зв’язок між читанням Біблії та молитвою: вони завжди повинні йти разом. Проте слід звертати увагу на ризики, притаманні подібним практикам, а також на разючу схожість із трансцедентальною медитацією та іншими небезпечними ритуалами. Це може перетворитися на гонитву за містичним досвідом, де метою є очищення розуму й набуття якоїсь унікальної особистої сили. Християнин має використовувати Святе Письмо, прагнучи до пізнання Бога, мудрості й святості через об’єктивне розуміння тексту з метою змінення розуму істиною. Бог сказав, що Його народ гине, бо позбавлений знання (Осії 4:6), а не містичного, особистого досвіду спілкування з Ним.
Прихильники надприродного підходу до тексту часто виривають його з контексту та природного значення й використовують суб’єктивним, індивідуалістичним, експериментальним чином, для чого він ніколи не призначався. Саме в цьому Lectio та гностицизм мають дещо спільне. Християнський гностицизм є переконанням, що людина повинна мати «гносіс» або містичне, внутрішнє знання, яке можливо отримати лише після певного посвячення. Лише одиниці можуть мати це містичне знання. Звичайно, ідея здобуття особливого знання вкрай приваблива та надає тому, хто «знає», відчуття важливості й унікальності, оскільки він має особливий досвід спілкування з Богом, якого не мають інші. «Той, хто знає», вірить, що переважна більшість людей не має духовного знання й лише воістину «просвічені» можуть відчути Божу присутність. Отже, відбувається повторне введення в церкву споглядальної або центрувальної молитви – медитативної практики, зосередженої на містичному досвіді спілкування з Богом. Споглядальна молитва схожа на практики, що використовуються у східних релігіях і культах Нью Ейдж, і не має жодного біблійного підґрунтя, хоча її адепти і використовують Біблію як відправну точку.
Крім того, абсолютно очевидною є небезпека відкриття нашого розуму й прагнення почути «божественний» голос. Ті, хто молиться споглядальною молитвою, настільки прагнуть почути щось – будь-що – що можуть втратити об’єктивність, необхідну для розпізнання Божого голосу, своїх власних думок і демонічного впливу. Сатана та його поплічники постійно намагаються вдертися в розуми невинних жертв; і відкривати свій розум таким чином – це вірний спосіб накликати на себе біду. Нам ніколи не слід забувати, що сатана завжди бродить поруч, намагаючись знищити наші душі (1 Петра 5:8), і може вдавати з себе ангела світла (2 Коринтянам 11:14), навіюючи обман у наш відкритий та сприйнятливий розум.
Врешті-решт, характерною рисою Lectio Divina є сумніви щодо достатності Святого Письма. Хоча Біблія стверджує, що її достатньо для християнського життя (2 Тимофію 3:16), послідовники Lectio це заперечують. Люди, що практикують «діалогову» молитву, шукаючи особливе Боже одкровення, просять Господа відкинути те, що Він уже відкрив людству, ніби Його обітниці щодо Свого вічного Слова не мають жодної ваги. У книзі Псалмів 18:8-12 містяться переконливі твердження про достатність Святого Письма. Воно – досконале, «зміцнює душу», «певне», звеселяє серце, чисте, «очі просвітлює», «правда», справедливе й дорожче за золото. Якщо Бог насправді є автором усього, про що йдеться у цьому псалмі, то в додатковому одкровенні немає потреби, і просити Його про це – означає відкидати те, що Він уже відкрив.
Старий і Новий Завіти – це слова Господа, які необхідно вивчати, над якими слід розмірковувати, молитися і запам’ятовувати заради знання й розуміння їхнього об’єктивного значення та Божого авторитету, який вони несуть, а не для містичного досвіду чи відчуття особистої сили та внутрішнього світу. Спочатку йде фундаментальне знання, а потім приходять тривалий досвід і мир наслідок належного знання й спілкування з Господом. Якщо людина приймає такий погляд на Біблію й молитву, вона занурюється в той вид медитації та молитви, який завжди вітали послідовники Христа, що істинно вірили словам з Біблії.
English
Що таке Lectio Divina або Божественне читання?
