Чи є Ізраїль і церква одним і тим же? Чи Бог все ще має план щодо Ізраїлю?



Запитання: Чи є Ізраїль і церква одним і тим же? Чи Бог все ще має план щодо Ізраїлю?

Відповідь:
Ця тема є однією з найбільш спірних у сучасній церкві, і від того, як ми її розуміємо, серйозно залежить наше тлумачення Біблії, особливо стосовно останнього часу. Це має велике значення, оскільки впливає й на наше розуміння самої природи та характеру Бога.

У Посланні до Римлян 11:16-36 наводиться опис оливного дерева. Тут ідеться про Ізраїль як про «природні» гілки, що відломилися від оливного дерева, і про церкву – «дикі» гілки або пагони, які до нього прищеплені. Оскільки Ізраїль і церква згадуються як гілки, абсолютно очевидно, що жодна з них не є цілим деревом, яке, найімовірніше, символізує Божий задум щодо людства в цілому. Отже, Господні наміри щодо Ізраїлю та церкви є частиною виконання Його загального задуму. Звичайно, це не означає, що плани, які окремо стосуються Ізраїлю та церкви, не мають значення. Як відзначає багато дослідників, у Біблії планам Бога щодо Ізраїлю та церкви приділяється більше місця, ніж будь-яким іншим взаєминам між Ним і людством!

У книзі Буття, розділ 12, Бог пообіцяв Авраамові, що той стане батьком великого народу (євреїв), який буде мати свою землю; він буде звеличений над усіма іншими народами і стане благословенням для них. Отже, Бог від самого початку сказав про те, що Ізраїль буде його обраним народом на землі, але Його благословення не обмежиться виключно євреями. У Посланні до Галатів 3:14 описується благословення, яке пошириться на всі інші народи, тому що викуплення Христа відбулося, «щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою». Ізраїль став благословенням для всього людства, давши світові Спасителя.

Божий план викуплення був здійснений Ісусом Христом, нащадком Авраама та Давида. Але смерть Христа є достатньою жертвою за гріхи всього світу, а не лише євреїв! Апостол Павло пояснює: «Так як Авраам "був увірував в Бога, – і це залічено за праведність йому". Тож знайте, що ті, хто від віри, – то сини Авраамові. І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: "Благословляться в тобі всі народи!"» (Галатам 3:6-8). Далі, у в. 29, говориться: «А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці». Інакше кажучи, віруючі у Христа завдяки своїй вірі є такими ж праведними, як був Авраам. Перебуваючи у Христі, ми стаємо частиною благословення Ізраїлю, як і всі люди, що покладаються на Його викупну жертву. Віруючі є духовними нащадками Авраама. Вони не стають євреями фізично, але можуть користуватися тими же благословеннями і привілеями, що й народ Ізраїлю.

Усе це не суперечить і не скасовує одкровення Старого Завіту. Божі старозавітні обітниці, як і раніше, актуальні, але стосунки Бога з Ізраїлем як з обраним народом вказують на те, що Христос є Спасителем для всього світу. Закон Мойсея, як і колись, є обов’язковим для всіх євреїв, які ще не прийняли Христа як свого Месію. Ісус зробив те, що вони зробити не могли – повністю виконав Закон (Матвія 5:17). Як новозавітні віруючі ми вже не перебуваємо під його прокляттям (Галатам 3:13), бо Христос під час розп’яття прийняв це прокляття на Себе. Закон мав дві мети: виявити гріх і нездатність людства здолати його (через власні заслуги); і вказати нам на Христа, Який виконає закон. Його смерть на хресті цілковито задовольняє вимоги досконалого Бога до нашого виправдання.

Безумовні Божі обітниці не стають недійсними через невір’я людини. Ніщо з того, що ми робимо, не є несподіванкою для Господа, і Йому не потрібно підлаштовувати Свої плани під нашу поведінку. Бог володарює над усім – минулим, сьогоденням і майбутнім – і те, що Він передбачив як для Ізраїлю, так і для церкви, збудеться, незалежно від обставин. У Римлянам 3:3-4 пояснюється, що невір’я Ізраїлю не скасує даних йому обітниць: «Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу? Зовсім ні! Бо ж Бог правдивий, а кожна людина неправдива, як написано: "Щоб був Ти виправданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися"».

Ми можемо бути впевнені в тому, що все, сказане Богом, є правильним і здійсниться завдяки послідовності Його характеру. Церква не є Ізраїлем, і їй не слід очікувати символічного виконання обітниць Старого Завіту. Під час вивчення Біблії слід враховувати, що Ізраїль і церква – два різних поняття.


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи є Ізраїль і церква одним і тим же? Чи Бог все ще має план щодо Ізраїлю?