Що каже Біблія про спадщину?


Запитання: Що каже Біблія про спадщину?

Відповідь:
Спадщина була даром пошани та підтримки, який голова родини залишав своїм синам (а іноді й донькам). Вона призначалася для забезпечення та збереження статусу сім’ї. Більшість згадок про спадщину в першій половині Старого Завіту стосувалися Божого дару Обіцяного краю ізраїльтянам – Він як Небесний Отець забезпечив Своїх синів і дочок. Оскільки Господь дав землю окремим родинам, вони не могли назавжди відчужувати її. Навіть якщо вони були змушені її продати, в ювілейний рік вона мала бути повернена (Левіти 25:23-38). У Біблії викладені конкретні принципи щодо успадкування сімейного майна: старший син мав отримати подвійну частку (Второзаконня 21:15-17); якщо не було синів, успадковувати землю свого батька дозволялося донькам (Числа 27:8); за відсутності прямих спадкоємців її отримував привілейований слуга або дальня родина (Буття 15:2; Числа 27:9-11). Земля ніколи не мала передаватися іншому роду. Сенс заборони передачі землі полягав у тому, що в сім’ї мали залишатися кошти для підтримки та виживання. Спадщина сприймалась як належне, і лише в Притчі 13:22 про неї сказано, як про особливу чесноту.

У Новому Завіті йдеться не про фізичну спадщину, а радше про духовну. Фактично, в Луки 12:13-21 Ісус применшує важливість земної спадщини, пояснюючи, що вона може призвести до жадібності та одержимості багатством. Значно краще збирати скарби на небесах. Наша спадщина, як і було з ізраїльтянами, належить Богові (Дії 20:32; Ефесянам 1:11, 14, 18). І подібно до Авраама (Євреям 11:8, 13), ми не отримаємо її в цьому житті (1 Петра 1:4). Яка ж це спадщина? У Псалмі 37:11 і Матвія 5:5 сказано, що це – вся земля. В Якова 2:5 написано, що це – Царство Боже, а вірш в Євреям 11:16 називає її небесною батьківщиною. У 1 Коринтянам 2:9 сказано, наскільки вона чудова: «Чого око не бачило й вухо не чуло і що на серце людині не приходило, – те приготував Бог тим, які люблять Його!» (Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). А в 21-му розділі Об’явлення описані нове небо й нова земля, де Господь житиме зі Своїм народом, і більше не буде сліз, страждань, болю та смерті.

Будучи віруючими, ми не зв’язані Старим Завітом. Замість цього ми маємо дотримуватися двох найголовніших заповідей – любити Бога та любити людей (Матвія 22:34-40). Старий Завіт містить практичні приклади того, як виконувати ці заповіді. Стосовно спадщини, то вона є прикладом того, як батьки мають дбати про свою сім’ю після смерті. У наш час це не обов’язково означає передачу землі чи навіть матеріальних цінностей. Вона може включати в себе добре виховання, забезпечення освіти або професійного навчання дітей. Проте спадщина для більшості людей все одно асоціюється з матеріальними цінностями. Біблія безперечно підтримує ідею того, аби батьки залишали матеріальні блага/майно своїм дітям. Водночас вони не мають відчувати себе зобов’язаними відкладати все заради цього, в процесі нехтуючи собою. Спадщина ніколи не має бути питанням провини чи зобов’язання. Радше вона має бути останнім способом вияву своєї любові до дітей. Однак найважливіший обов’язок батьків – щоб діти знали про спадщину, яку вони отримають, якщо слідуватимуть за Христом. Батьки мають навчати своїх дітей Божій волі (Второзаконня 6:6-7; Ефесянам 6:4) та вести їх до Христа (Марка 10:14). Таким чином вони зможуть максимально забезпечити своїх дітей.

English
Повернутися на стартову українську сторінку

Що каже Біблія про спадщину?

Дізнайтеся, як ...

Провести вічність із Богом



Отримати прощення від Бога