Що таке глосолалія?



Запитання: Що таке глосолалія?

Відповідь:
Глосолалія, яку ще називають явищем «екстатичних висловлювань», – це виголошення різних звуків незрозумілою мовою в стані екстазу. Її іноді плутають з ксеноглосією, яка є біблійним «даром мов». Однак, якщо глосолалія – це бурмотіння неіснуючою мовою, якої не знає навіть той, хто нею говорить, то ксеноглосія – це здатність вільно володіти іншою мовою, якій людина, що нею говорить, ніколи не навчалася.

Крім того, в той час як ксеноглосія не є вродженою чи природною здібністю, дослідження показали, що глосолалія – це надбана поведінка. Досліди, проведені Лютеранським медичним центром, показують, що глосолалії легко навчити за допомогою простих інструкцій. Відповідно було встановлено, що випробовувані можуть виявляти здатність «розмовляти іншими мовами» без будь-яких ознак трансоподібного ступору чи поведінки. Інший тест, проведений із шістдесятьма студентами, показав, що після прослуховування зразка глосолалії протягом 1 хвилини, 20 відсотків з них були здатні точно його повторити. Після певної підготовки, успіху досягли 70 відсотків із них.

Глосолалію можна спостерігати майже в будь-якій частині планети. Язичницькі релігії всього світу одержимі мовами. До них відносяться шамани в Судані, культ шанго на західному узбережжі Африки, зор-культ Ефіопії, вуду на Гаїті, аборигени Південної Америки та Австралії. Бурмотіння або тарабарщина, що тлумачаться як вияви глибокої містичної свідомості святих, практикуються з давніх-давен.

Існує два основних аспекти глосолалії. Перший – говір або бурмотіння, під час яких видаються звуки, схожі на мову. Практично всі можуть робити це; навіть діти, ще не навчившись говорити, можуть імітувати реальну мову, хоча й незрозумілу. У цьому немає нічого незвичайного. Інший тип глосолалії – це демонстрація екстазу або трансоподібного захвату. У цьому також немає нічого незвичайного, хоча це складніше виконати свідомо, ніж просто видавати звуки, схожі на незнайому мову.

Деякі християни, особливо з руху п’ятидесятників, вважають, що існує надприродне пояснення глосолалії, яка нібито аналогічна тому, що описано в Новому Завіті. Вони вважають, що головна мета дару мов – це виявлення перебування в них Святого Духа так само, як у день П’ятидесятниці (Дії 2), що передвіщав Йоіл (Дії 2:17).

Серед тих християнських церков, що якоюсь мірою підтримують практику глосолалії, не існує згоди щодо її дії. Наприклад, деякі з них твердо впевнені, що вона насправді є даром Святого Духа, тоді як інші мінімізують її важливість, посилаючись на Павла, який навчав, що дар мов не є настільки важливим, як інші дари Святого Духа (див. 1 Коринтянам 13). Крім того, є такі, що, бажаючи уникнути розділення церкви через глосолалію, не говорять про неї взагалі або ж відкидають як простий психологічний дослід. Ще є ті, хто вважає глосолалію оманою самого сатани.

Екзотичні мови чують і розуміють в усьому світі, але в «екстатичних висловлюваннях» або «мовах» неможливо впізнати якусь з існуючих мов. Усе, що ми чуємо та бачимо, це прагнення до самовираження, замішання й шуму. Ми просто не можемо сказати, як у часи Ранньої церкви, що «ми чуємо (розуміємо) кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися» (Дії 2:8).

Простіше кажучи, глосолалія не є біблійним даром мов. Павло натякав, що головна мета дару володіння мовами – бути знаком для невіруючих і поширювати Добру звістку – Євангеліє Ісуса Христа (1 Коринтянам 14:19, 22).


Повернутися на стартову українську сторінку

Що таке глосолалія?