Запитання
Що означає прославляти Бога?
Відповідь
«Прославляти» Бога означає віддавати Йому славу. У Старому Завіті слово «слава» стосовно Бога містить у собі ідею величі. У Новому Завіті слово, перекладене як «слава», означає «гідність, честь, звеличення та поклоніння». Поєднуючи їх разом, ми бачимо, що прославляти Бога означає визнавати Його велич і віддавати Йому честь, звеличуючи й поклоняючись, перш за все тому, що Він і лише Він єдиний заслуговує хвали, пошани та поклоніння. Божа слава – це сутність Його природи, і ми віддаємо Йому славу, визнаючи цю сутність.
Виникає питання: якщо Господь має всю славу, то як тоді ми «віддаємо Йому» славу? Як ми можемо дати Богові те, що і так Йому належить? Відповідь міститься у 1 Хронік 16:28-29: «Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу, дайте Господу славу Ймення Його, приносьте дарунка й приходьте перед лице Його! Кланяйтеся Господеві в величчі святому!». У цьому уривку ми бачимо дві дії з нашого боку, з яких складається прославлення Бога. По-перше, ми «даємо» Йому славу, бо вона належить Йому. Ніхто інший не заслуговує на похвалу та поклоніння, які ми «даємо», прославляючи Його. Текст в Ісаї 42:8 підтверджує це: «Я Господь, – оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам». По-друге, в рамках поклоніння ми маємо «принести дарунка» Богові, що прославляє Його. Якого «дарунка» нам слід принести, аби прославити Його?
Дарунок, який ми приносимо Господу, коли постаємо перед величчю Його святості, включає в себе згоду, послух, покору та проголошення Його якостей. Прославлення Бога починається зі згоди з усім, що Він каже, особливо стосовно Себе. В Ісаї 42:5 написано: «Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув, що землю простяг та все те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній». Через те, ким Він є, – святим, досконалим та істинним – Його слова і настанови також є святими, досконалими й істинними (Псалом 18:8-9), і ми прославляємо Його, слухаючи та погоджуючись із ними. Біблія є Його Словом для нас – усім, що нам потрібно для життя з Ним. Слухання і згода, тим не менше, не прославлять Його, якщо ми також не підкоримося Йому та заповідям, що містяться в Його Слові. «А милість Господня відвіку й довіку на тих, хто боїться Його, і правда Його – над синами синів, що Його заповіта додержують, і що пам'ятають накази Його, щоб виконувати їх!» (Псалом 102:17-18). В Івана 14:15 Ісус повторив думку про те, що прославлення та любов до Бога – це одне і те ж: «Якщо Ви Мене любите, – Мої заповіді зберігайте!».
Ми також прославляємо Бога, проголошуючи Його якості та діла. Степан у своїй останній проповіді перед смертю за віру переказав історію Божих стосунків з Ізраїлем від часів, коли Авраам залишив свою країну, підкорившись Його велінню, і до приходу Христа – «Праведного», Якого Ізраїль зрадив і вбив. Коли ми розповідаємо про Божу діяльність у нашому житті, про те, як Він спас нас від гріха, і про чудесні діла, які Він здійснює в наших серцях і розумах кожного дня, ми прославляємо Його перед іншими. І хоча вони не завжди хочуть чути, як ми прославляємо Бога, це приємно Йому. Натовп, який зібрався навколо Степана, не бажав слухати його, затуляв вуха та накинувся на нього, аби побити камінням. «А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, – і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв» (Дії 7:55).
Прославляти Бога означає звеличувати Його якості – святість, вірність, милосердя, благодать, любов, велич, силу, владу, всезнання й багато іншого – проголошуючи їх знову і знову у своїх розумах та розповідаючи іншим про виняткову природу спасіння, яке дає лише Він.
English
Що означає прославляти Бога?
