Чи можна бути невдоволеним Богом?



Запитання: Чи можна бути невдоволеним Богом?

Відповідь:
Невдоволення – це почуття нетерплячості та занепокоєння, яке ми відчуваємо, вважаючи, що наші потреби не задовольняються, або стикаючись із проблемами, що видаються непереборними. Іноді Бог опиняється в центрі нашої нетерплячості й незадоволення – тоді ми відчуваємо невдоволення Ним. Розчарування в Господі, Його шляхах і ставленні до нас можуть стати каменем спотикання для християн, які ставлять собі запитання: «Бог міг легко вирішити цю проблему – чому ж Він цього не зробив?» або «Бог знає, що в мене є потреба – але де ж Він?». Мало хто з християн ніколи не відчував розчарування в Господі з тієї чи іншої причини в певні моменти свого життя.

Прикладом цього є Марта (Луки 10:38-42). Вона хотіла пригостити Ісуса чудовою їжею, коли Він завітав до них. Святе Письмо говорить, що вона «великою послугою клопоталась». Тим часом, сестра Марти, Марія, «сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його». У своїх клопотах Марта відчувала, що заслуговує на допомогу на кухні; врешті-решт її невдоволення виплеснулось, і вона сказала: «Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла». Зауважте, що Марта була невдоволена як Марією, бо та не допомагала їй, так і Господом, Який дозволив Марії «лінуватися». Христос заспокоїв її: «Марто, Марто, – турбуєшся й журишся ти про багато чого». Потім Він скористався нагодою, аби навчити їх того, що необхідно залишатися спокійними та пізнавати Бога (пор. Псалом 45:11), – урок, про який ми часто забуваємо, відчуваючи невдоволення.

Інший відомий приклад – історія Йони. Він добре знав, що означає відчувати невдоволення щодо Господа. Йона почув Боже слово, але йому не сподобалося почуте (Йони 1:1-3). Із небажанням проголосивши небесне послання жителям Ніневії, пророк був переконаний, що вони не послухають його і він отримає задоволення спостерігаючи, як розгніваний Господь знищуватиме їх. На його жаль, ніневітяни відгукнулись покаянням і покорою (3:5-10). Пророк був невдоволений. Його почуття справедливості чинило опір Божій милості. Що ще гірше – кущ, який забезпечував тінь, був знищений Господом, через що Йона опинився під пекучим сонцем (4:7). Його відчай сягнув такої міри, що він захотів померти (4:9). Богові довелося нагадати Своєму розлюченому пророку, що той помилявся: Йона більше турбувався про бездушну рослину, ніж про велике місто. Невдоволення може затьмарити наше бачення та приглушити співчуття.

Чи можна бути невдоволеним Богом? Ні. Невдоволення є плодом нашої гріховної людської природи. Невдоволення Господом може свідчити про відсутність довіри до Нього або розуміння того, ким Він є. Якщо Бог досконалий – а Біблія каже, що так і є (Псалом 17:31), – тоді Його наміри, вибір часу, методи і результати також досконалі. Зосереджуючи свої думки на Господі й вірячи в Нього, ми знаходимо спокій, а не невдоволення (Ісаї 26:3).

Невдоволення Богом може бути побічним продуктом нашої власної впертості. Коли наші амбіції не відповідають Його цілям, ми можемо бути засмучені. Ніколи не варто протистояти Господу. Савл із Тарсу добре засвоїв цей урок, і Ісус мав нагадати йому: «Трудно тобі бити ногою колючку!» (Дії 26:14). Проста молитва у смиренній покорі приносить значно більше спокою, ніж уперта гонитва за власними цілями.

Бог каже земним батькам: «не дратуйте дітей своїх» (Колосянам 3:21). Звичайно, Він також не бажає дратувати Своїх дітей. Коли ми відчуваємо невдоволення Ним, то причиною цього є відсутність розуміння з нашого боку, а не якісь Його помилки. Найкращий спосіб подолати це невдоволення – підкоритися Його волі, прийняти Його вибір часу та довіритися Його доброті. «Покладіть на Нього всю вашу журбу [і свою нетерплячість та розчарування], бо Він опікується вами!» (1 Петра 5:7).

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи можна бути невдоволеним Богом?