Що Біблія каже про прощення самих себе?


Запитання: Що Біблія каже про прощення самих себе?

Відповідь:
У Біблії ніде не йдеться про «прощення самих себе». Нам сказано прощати інших, коли вони грішать проти нас і шукають прощення. Коли ми просимо про Боже прощення, засноване на тому, що Христос уже заплатив за наші гріхи, і віримо в Нього як у Спасителя й Господа, то Він прощає нас. Усе дуже просто (1 Івана 1:9). Однак, хоча ми звільнені від рабства гріха (про що йдеться у 6-8 розділах Послання до Римлян), ми й далі можемо вирішити борсатися в ньому та діяти так, наче й не звільнялися від нього. Це стосується і почуття провини – ми або можемо визнати той факт, що були прощені у Христі, або ж можемо вірити неправді диявола, що все ще є винними та маємо відчувати себе такими.

Бог про Своє прощення каже наступне: «…бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!» (Єремії 31:34). Це не означає, що всезнаючий Господь забуває, прощаючи нас. Швидше, Він не бажає згадувати наші гріхи проти Нього чи інших. Коли наші колишні гріхи спадають на думку, ми можемо або зациклюватись на них (що призводить до почуття провини), або ж наповнювати свій розум думками про чудового Бога, Який пробачив нас, дякуючи та прославляючи Його (Филип’янам 4:8). Спогади про наші гріхи корисні лише тоді, коли вони нагадують нам про велич Божого прощення та допомагають нам прощати інших (Матвія 18:21-35).

На жаль, є люди, які не прощають себе, тобто не виходять за межі свого минулого, бо насправді не бажають забути свої колишні гріхи. Дехто вважає за краще продовжувати терпіти муки, знову і знову оживляючи в пам’яті свої минулі гріхи. Це – також гріх, який слід сповідати й залишити. Людина, яка жадає жінку в своєму розумі, винна в гріху перелюбу (Матвія 5:28). Так само щоразу оживляючи в пам’яті свій гріх, ми знову чинимо його. Якщо це має місце в житті християнина, то послідовність гріх – провина – гріх – провина може бути руйнівною та тривати нескінченно.

Пам’ять про те, що наші гріхи прощені, має допомагати нам прощати інших (Матвія 7:1-5; 1 Тимофію 1:15). Це має нагадувати нам про великого Спасителя, Який пробачив нас – хоча ми ніколи не будемо гідні цього – та притягує нас до Себе (Римлянам 5:10; Псалом 102:2-3, 10-14). Бог буде дозволяти нам згадувати про свої гріхи (хоча сатана може мати лихі наміри, проте Господь усе обертає нам на користь), але Він бажає, щоб ми прийняли Його прощення та раділи Його милості. Отже, наступного разу, коли ваші колишні гріхи спадуть на думку, «перемкніть канал», зосереджуючись на милості Господа (в нагоді може стати список віршів, які спонукають вас до Його прославлення) і думаючи про те, як ми маємо ненавидіти гріх.

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Що Біблія каже про прощення самих себе?

Дізнайтеся, як ...

Провести вічність із Богом



Отримати прощення від Бога