Які недоліки має теорія еволюції?



Запитання: Які недоліки має теорія еволюції?

Відповідь:
Християни та нехристияни часто ставлять собі питання, наскільки достовірною є теорія еволюції? Прихильники ж еволюції тих, хто сумнівається, часто називають "ненауковими" або "відсталими". Іноді видається, що загальне сприйняття еволюції таке, ніби вона вже була остаточно й цілковито доведена і до неї немає жодних наукових зауважень. Насправді, теорія містить чимало недоліків з позиції науки, які дають підстави для сумнівів. Звичайно, жодне з цих питань не спростовує еволюцію, але вони демонструють, що теорія ще далеко від того, аби бути затвердженою.

Є чимало шляхів, якими можна піддавати критиці еволюцію з наукової точки зору, але більшість із цих зауважень є доволі специфічними. Існує значна кількість прикладів генетичних характеристик, екологічних систем, еволюційних дерев, властивостей ферментів та інших фактів, які дуже складно узгодити з теорією еволюції. Детальний опис цих аспектів є надзвичайно технічним і виходить за межі короткого огляду в цій статті. Загалом, правильно буде зазначити, що науці все ще слід надати переконливі відповіді на те, як еволюція діє на молекулярному, генетичному та навіть екологічному рівнях послідовним і прийнятним шляхом.

Інші недоліки теорії еволюції можна розділити на три основні сфери. По-перше, існує суперечність між "переривчастою рівновагою" та "поступовістю". По-друге, проблема полягає в проекції мікроеволюції на макроеволюцію. Третє – зловживання теорією з філософських причин.

Розглянемо перший недолік – суперечність між переривчастою рівновагою та поступовістю. Існують два основні шляхи реалізації натуралістичної еволюції. Даний недолік у теорії еволюції полягає в тому, що ці два шляхи є взаємовиключними, і, водночас, існують свідчення на користь їх обох. Поступовість вказує на те, що організми проходять через відносно стійкі темпи мутації, що приводить до "плавного" переходу від ранніх форм до більш пізніх. Це було початковим припущенням, яке випливало з теорії еволюції. Переривчаста рівновага, з іншого боку, означає, що швидкість мутацій значною мірою залежить від унікального набору збігів. Таким чином, організми проходитимуть через тривалі періоди стабільності, які "перериваються" короткими спалахами швидкоплинної еволюції.

Вочевидь, окам'янілості суперечать теорії поступовості. Організми з'являлися раптово і протягом тривалого періоду демонстрували незначні темпи змін. За останнє століття окам'янілості були ретельно досліджені і, зі зростанням кількості знайдених окам'янілостей, з'являлися щораз нові заперечення поступовості. Саме це стало причиною виникнення теорії переривчастої рівноваги.

Може скластися враження, що окам'янілості підтверджують переривчасту рівновагу, але і в цій теорії існують серйозні проблеми. Її основний постулат полягає в тому, що лише нечисленні істоти з великої популяції проходять через певні корисні мутації в один і той же час. Очевидно, що це малоймовірно. Потім ці нечисленні члени цілковито відокремлюються від основної популяції, щоб їхні нові гени могли передатися наступному поколінню (інший малоймовірний момент). З огляду на широке розмаїття життя, такі дивні збіги мали би траплятися постійно.

Наукові дослідження також ставлять під сумнів корисність переривчастої рівноваги. Відокремлення декількох членів від більшої частини популяції призводить до інбридингу. А це спричиняє зниження репродуктивної здатності, шкідливі генетичні аномалії тощо. Фактично, події, що мають сприяти "виживанню найбільш пристосованих", замість цього калічать організми.

Незважаючи на ствердження деяких людей, переривчаста рівновага не є вдосконаленою версією поступовості. Вони дотримуються різних позицій щодо механізмів еволюції та їхньої дії. Жодна з них не надає задовільних пояснень щодо виникнення такого різноманітного та збалансованого життя, проте інших прийнятних варіантів пояснення дії еволюції немає.

Другий недолік полягає в проблемі переносу мікроеволюції на макроеволюцію. Лабораторні дослідження підтверджують, що організми здатні до адаптації. Тобто, живі істоти можуть змінювати свої біологічні параметри, щоб краще відповідати навколишньому середовищу. Проте ті ж дослідження показали, що такі зміни можуть відбуватися лише до певної межі й організми принципово не змінюються. Ці незначні зміни називаються "мікроеволюцією". Мікроеволюція може привести до значних відмінностей, як, наприклад, у собак. Усі вони належать до одного виду, але в його межах можна спостерігати велику кількість різних варіацій. Тим не менше, навіть найагресивніша селекція ніколи не перетворила собаку на що-небудь іще. Існує межа тому, наскільки великою, маленькою, розумною чи шерстистою може стати собака шляхом селекції. Експерименти не дають жодних підстав вважати, що вид може вийти за рамки своїх власних генетичних меж і стати чимось іншим.

Однак довгострокова еволюція вимагає "макроеволюції", яка стосується саме таких великомасштабних змін. Мікроеволюція перетворює вовка на чіхуахуа чи дога. Макроеволюція перетворює рибу на корову або качку. Між мікроеволюцією та макроеволюцією існують величезні відмінності в масштабах та ефекті. Даний недолік у теорії еволюції полягає в тому, що експерименти не підтверджують можливості того, щоб через багато невеликих змін один вид міг трансформуватися в інший.

Врешті-решт, існують проблеми в застосуванні еволюції. Звичайно, це не є недоліком наукової теорії, а її хибним і неправомірним використанням у ненаукових цілях. Є ще багато питань щодо біологічного життя, на які еволюція не відповіла. Однак є люди, які намагаються перетворити теорію з пояснення біологічного на метафізичне. Щоразу, коли хтось стверджує, що теорія еволюції заперечує релігію, духовність або Бога, це виводить теорію за її межі. Справедливо це чи ні, але вона постійно використовується як антирелігійний інструмент тими, хто відкидає Бога.

Загалом, існує багато серйозних причин для сумнівів у теорії еволюції. Ці недоліки можуть бути вирішені наукою, або ж вони можуть врешті-решт зруйнувати теорію в цілому. Ми не знаємо, що саме відбудеться, але впевнені у наступному: теорія еволюції далека від того, щоби бути затвердженою, і розсудливі люди мають право в ній сумніватися.


Повернутися на стартову українську сторінку

Які недоліки має теорія еволюції?