Запитання
Чи є пекло буквальним місцем із вогнем і сіркою?
Відповідь
Зливши на міста Содом і Гоморру дощ із вогню та сірки, Бог не лише продемонстрував Своє ставлення до гріха, але й створив стійку метафору. Після подій, описаних у Буття 19:24, будь-яка згадка про вогонь, сірку, Содом або Гоморру миттєво переносить читача в контекст Божого суду. Але такий потужний символ може нести надмірне емоційне навантаження. Вогонь і сірка частково описують те, на що пекло схоже, але не все, чим воно є.
Слово, яке використовується в Біблії для опису палаючого пекла, – геєна – походить від реального місця спалення сміття, долини, що прилягала до Єрусалиму з півдня. Геєна є транслітерацією грецької форми арамейського слова, що походить від єврейської фрази «долина синів Гіннома». Під час одного з найбільших відступництв євреї (особливо за царів Ахаза та Манассії) приносили своїх дітей у вогняну жертву богу Молоху в цій долині (2 Царів 16:3; 2 Хронік 33:6; Єремії 32:35). Розкаявшись, люди почали вважати це місце ритуально нечистим (2 Царів 23:10) і ще більше осквернили його, скидаючи в його тліючі купи тіла злочинців. За часів Ісуса це було місце, де постійно горів вогонь, але – ще символічніше – це була гора сміття, останній притулок усіх речей, які люди вважали зайвими. Кажучи про пекло геєни, Ісус казав про «звалище» вічності. Так, вогонь частково характеризував це місце, а що характеризувало його повністю – це вигнання, відокремлення та втрата.
У Марка 9:43 Ісус використав інший потужний образ для ілюстрації жаху пекла: «І якщо тебе спокушає твоя рука, відрубай її; краще тобі калікою ввійти до життя, ніж, маючи обидві руки, потрапити до геєни, у невгасимий вогонь» (Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). На більшість читачів цей образ не справляє надмірного емоційного впливу, не зважаючи на весь його жах. Мало хто вірить, що Христос бажав, аби ми буквально відрубували собі руки. Справді, Він наголошує, що нам слід зробити все необхідне, щоб уникнути пекла, і в цьому мета такої мови – поляризувати, протиставляти, порівнювати. Оскільки в першій частині уривка використовується фігуральна мова, то і в другій частині – також, і тому вона не повинна розглядатись як енциклопедичний опис пекла.
Окрім вогню, Новий Завіт описує пекло як безодню (Об'явлення 20:3), вогняне озеро (Об'явлення 20:14), темряву (Матвія 25:30), смерть (Об'явлення 2:11), вічну загибель (2 Солунянам 1:9), місце вічних мук (Об'явлення 20:10), плачу й скреготу зубів (Матвія 25:30), а також як місце виконання покарань різної міри (Матвія 11:20-24; Луки 12:47-48; Об'явлення 20:12-13). Саме розмаїття описів пекла заперечує застосування буквального тлумачення будь-якого з них. Наприклад, буквальний вогонь пекла не міг би випромінювати світла, оскільки воно назване темрявою. Його вогонь не міг би поглинати своє буквальне паливо (людей!), бо їхні муки не мають припинятися. Крім того, покарання різної міри також спростовують ідею буквальності. Хіба пекельний вогонь сильніше пектиме масового вбивцю, ніж порядного язичника? Хіба злий диктатор летітиме в безодню швидше, ніж хтось інший? Чи буде пекло темнішим для того, хто безжально насолоджувався вчиненням зла? Чи буде хтось волати й скреготати зубами голосніше або невпинніше за інших? Однак різноманітність і символічне походження цих описів не зменшують жаху пекла, а навпаки. Їхня сукупність описує пекло, яке є гіршим за смерть, темнішим за темряву та глибшим за будь-яку безодню. Пекло – це місце з більшою кількістю криків і скреготу зубів, ніж може передати будь-який окремий опис. Ці символічні описи зображують місце, що є за межами нашого розуміння, – місце, набагато гірше, ніж ми зможемо собі коли-небудь уявити.
English
Чи є пекло буквальним місцем із вогнем і сіркою?
