Що каже Біблія про закоханість?


Запитання: Що каже Біблія про закоханість?

Відповідь:
«Закохатись» означає почати відчувати до когось любов. Це поняття описує емоційний стан людини, коли щасливі відчуття того, що вважається любов’ю, починають охоплювати душу. У Біблії не згадується закоханість, але вона може багато що сказати про любов.

У Святому Письмі любов подана не як емоція, а як вияв волі. Ми робимо вибір любити, тобто зобов’язуємося діяти в інтересах іншої людини. Ідея закоханості спирається на теплі емоції та – більш ніж імовірно – підвищений вплив гормонів. Біблійний же погляд на любов полягає в тому, що вона може існувати окремо від почуттів; гормони не потрібні, щоб виконати вказівку «люби свого ближнього, як самого себе» (Якова 2:8; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).

Звісно, приємні емоції часто супроводжують любов, і ми, безумовно, відчуваємо теплі почуття до тих, хто нас приваблює. Це добре та доречно, коли в товаристві нашого подружжя в нас виникають позитивні почуття і сплеск гормонів. Але якщо це все, що супроводжує закоханість, то в нас проблеми. Що буде, коли почуття згаснуть? Що станеться, коли гормони перестануть діяти? Ми «розлюбимо» цю людину?

Любов ніколи не має розглядатися в залежності від почуттів або романтичного потягу. Концепція закоханості надмірно наголошує на емоційному стані. Це звучить так, ніби любов приходить випадково. «Я не можу не закохатися в тебе» – хороша назва для ліричної пісні, але в реальному житті ми несемо відповідальність за контроль над своїми емоціями. Багато шлюбів обірвалися (як і багато безрозсудно почалися), бо хтось «закохався не в ту людину». Бог ненавидить розлучення (Малахії 2:16), незважаючи на те, наскільки сильно хтось закохався в іншу людину.

Любов – це не стан, в який ми впадаємо; це зобов’язання, в якому ми зміцнюємось. Частково проблема з ідеєю закоханості полягає в тому, що світ спотворює значення любові. Часто було би точніше сказати, що закохані насправді «впадають у пристрасть», «впадають у безумство» чи «впадають у залежність». «Любов довго терпить, любов милосердна…» (1 Коринтянам 13:4), і ми не можемо просто «впасти» в терпіння чи милосердя. Що більше ми зростаємо в любові, то більше віддаємо себе та зосереджуємося на інших (див. Івана 3:16 і 1 Івана 4:10).

«Закохатися» – це чудове слово, і воно викликає приємні відчуття при початку ідилічного роману. Такі почуття є добрими самі по собі, і цілком можливо, що закохані люди справді знайшли свою ідеальну пару. Проте нам завжди слід пам’ятати, що любов – це більше, ніж емоційна прив’язаність, заснована на фізичному потягу. Ті, хто закохується, іноді не бачать реальності свого стану та можуть легко сприйняти інтенсивність своїх емоцій за справжню любов. Наречена у книзі Пісня Пісень Соломона каже про сталість істинної любові, коли закликає свого чоловіка: «Поклади мене печаткою на своєму серці, як перстень на свою руку» (Пісня Пісень 8:6). Інакше кажучи: «Віддай мені всі свої емоції та всю свою силу».

English
Повернутися на стартову українську сторінку

Що каже Біблія про закоханість?

Дізнайтеся, як ...

Провести вічність із Богом



Отримати прощення від Бога