Як спасіння не може залежати від діл, якщо вимагається віра? Хіба віра не є ділом?


Запитання: Як спасіння не може залежати від діл, якщо вимагається віра? Хіба віра не є ділом?

Відповідь:
Наше спасіння залежить виключно від Ісуса Христа. Він – наш Заступник, Який прийняв за нас покарання (2 Коринтянам 5:21); Він – Спаситель від гріха (Івана 1:29); Він – Начальник і Виконавець нашої віри (Євреям 12:2). Усі дії, необхідні для спасіння, були повністю виконані самим Ісусом, Який провів досконале життя, прийняв Божий суд за наші гріхи та воскрес із мертвих (Євреям 10:12).

У Біблії чітко сказано, що наші власні вчинки не допомагають заслужити спасіння. Ми спасенні «не з діл праведности, що ми їх учинили були» (Титу 3:5). «Не від діл...» (Ефесянам 2:9). «Нема праведного ані одного» (Римлянам 3:10). Це означає, що жертвоприношення, дотримання заповідей, відвідування церкви, хрещення та добрі справи нездатні когось спасти. Незалежно від того, наскільки ми «добрі», ми ніколи не зможемо відповідати Божому стандарту святості (Римлянам 3:23; Матвія 19:17; Ісаї 64:6).

Святе Письмо також абсолютно однозначно повідомляє, що спасіння є умовним – Бог спасає не всіх. Єдиною умовою для спасіння є віра в Ісуса Христа – в Новому Завіті про це згадується майже 200 разів (Івана 1:12; Дії 16:31).

Якось люди запитали Христа, що їм слід зробити, аби догодити Богові: «Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?». Ісус відразу вказав їм на віру: «Оце діло Боже, – щоб у Того ви вірували, Кого Він послав» (Івана 6:28-29). Зверніть увагу, питання стосувалося діл (у множині), а Його відповідь полягала в тому, що Господь очікує від нас лише одного «діла» – вірити в Нього.

Благодать – це коли Бог дарує нам те, на що ми не можемо заслужити чи досягти самостійно. Згідно з Римлянам 11:6, будь-які діла «руйнують» благодать – ідея полягає в тому, що ділами заслуговується платня, а благодать ми отримуємо незаслужено. Якщо спасіння дарується виключно з благодаті, то на нього неможливо заслужити. Таким чином, віра не може бути ділом, інакше вона зруйнує благодать (див. також Римлянам 4 – спасіння Авраама залежало від віри в Бога, а не від будь-яких його вчинків).

Уявіть, що хтось анонімно послав вам чек на мільйон доларів. Гроші ваші, якщо побажаєте, але чек стане дійсним лише тоді, коли ви підпишетеся в ньому. Цей підпис аж ніяк не може вважатися тим, завдяки чому ви заробили мільйон доларів; підпис – це не робота. Ви ніколи не зможете сказати, що стали мільйонером завдяки невпинним зусиллям чи успішному бізнесу. Ні, це – просто дар, а підпис – єдиний спосіб його отримати. Так само і з вірою – це єдиний спосіб отримати щедрий Божий дар, і не слід вважати, що ми його заробили своєю вірою.

Істинну віру не можна вважати ділом, бо вона включає в себе припинення наших тілесних діл. Об'єктом істинної віри є Ісус і Його заслуги від нашого імені (Матвія 11:28-29; Євреям 4:10).

Крім того, істинну віру не можна вважати ділом, бо навіть вона є Божим даром, а не тим, що ми виробляємо в собі самі. «Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий» (Ефесянам 2:8). «Ніхто-бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його» (Івана 6:44). Слава Господу за наше спасіння і за Його благодать, що робить це спасіння реальним!

English
Повернутися на стартову українську сторінку

Як спасіння не може залежати від діл, якщо вимагається віра? Хіба віра не є ділом?