Чи є Біблія збіркою казок?


Запитання: Чи є Біблія збіркою казок?

Відповідь:
Твердження про те, що Біблія – ніщо інше, як збірка казок або книга з гарними історіями, не є чимсь новим. Водночас ніхто не заперечує, що Біблія є найвпливовішою книгою у світі, яка змінила незліченну кількість життів. Чому ж тоді в серцях багатьох людей продовжує виникати питання про те, чи не є вона вигадкою?

Від Буття до Об'явлення ми читаємо історію про відвічний Господній задум щодо викуплення гріховного світу. Маючи автором Самого Бога, Біблія є найвидатнішим літературним твором у світі, і протягом століть безліч людей присвячували все своє життя проголошенню її істинності. Насправді, багато з них навіть пішли на смерть заради того, щоб інші могли просто тримати у своїх руках примірник Біблії. Водночас ніколи не існувало книги, яка би зазнавала стільки запеклих нападок, як вона. Її забороняли, спалювали, висміювали та засуджували. Багато хто втратив життя лише через володіння цією книгою. І тим не менше, думка про те, що Біблія – збірник вигадок, продовжує існувати.

«Князь цього світу» від самого початку намагався зробити людей сліпими до істини. Він почав свою діяльність на землі, висловивши сумнів у Божих словах (Буття 3:1-5), і з тих пір продовжує робити це. Скрізь, куди не глянь, широко поширюються хибні вчення – в інтернеті, на телебаченні й радіо, у книгах і журналах, у школах та університетах і, на жаль, навіть у деяких церквах і християнських навчальних закладах – тих місцях, де істинність Божого Слова має відстоюватися найенергійніше. Коли дітей навчають, що мільйони років тому наші предки вийшли з океану, хіба ми не зводимо творіння разом з Адамом і Євою до статусу казки?

Насправді, коли заради умиротворення академічного світу християни дозволяють переосмислювати книгу Буття, пристосовуючи її до сучасної еволюційної думки, то звістка, яку вони посилають світові, полягає в тому, що Біблія вочевидь має на увазі щось інше, ніж те, що несуть її прості, доступні слова. Коли натуралісти називають надприродні події Біблії алегоричними, то стає зрозуміло, як ті, хто ніколи не вивчав цієї книги, можуть бути збентежені її правдою. Наскільки ймовірно, щоб ті, хто ніколи не замислювався над важливістю істинності Божого Слова, повірили в осла, що промовляв людською мовою, або в рибу, що проковтнула людину і потім викинула на берег, або ж у жінку, що перетворилася на соляний стовп?

Однак Біблія, без сумніву, не є казкою. Вона натхненна Богом (2 Тимофію 3:16), а це фактично означає, що Він Сам написав її. Людські автори писали від Його імені, «проваджені Духом Святим» (2 Петра 1:21). Ось чому цей створений Господньою рукою текст, в якому майже три чверті мільйона слів, ідеально гармоніює від початку до кінця та не містить суперечностей, хоча його шістдесят шість книг були написані сорокома різними авторами із різних верств суспільства, трьома різними мовами, на що пішло майже шістнадцять століть. Як можлива ця дивовижна злагодженість, якщо не Господь направляв руки авторів? Праведний Бог ніколи не надихав би на неправду. Справедливий Бог не назвав би хибні писання святими та істинними. Бог Милосердний не сказав би, що Його Слово є досконалим, якби воно таким не було, і лише Бог Всезнаючий міг написати його так, щоб воно було настільки ж актуальним сьогодні, як і тисячі років тому.

Історичність Біблії постійно підтверджується біологією, геологією та астрономією. І хоча вона може не завжди відповідати натуралістичним гіпотезам, вона не суперечить будь-яким правдивим, встановленим науковим фактам. За останні сто років археологія виявила незліченну кількість доказів біблійних істин, в яких учені сумнівалися протягом століть, – сувої Мертвого моря, стела Тель-Дана із написом «дім Давида», срібні сувої-амулети з іменем Бога, датовані VII ст. до н.е., та камінь з іменем і титулом Понтія Пілата – юдейського правителя, що наказав стратити Ісуса Христа. Понад 24 тисячі повних та часткових манускриптів, без сумніву, роблять Біблію найбільш документально підтвердженою книгою стародавнього світу. Жодний інший документ давнини і близько не має такої кількості доказів, які би підтверджували його достовірність.

Ще одним свідченням божественного авторства Біблії є величезна кількість детальних пророцтв, які збулися так, як і було передбачено. Наприклад, ми бачимо, що псалмоспівець говорив про розп'яття Ісуса Христа майже за тисячу років до цього (Псалом 21) і за сотні років до того, як розп'яття взагалі почало застосовуватися як спосіб страти! Простіше кажучи, люди нездатні заглядати настільки далеко в майбутнє з такою точністю, ще й сотні разів. Воістину, було б абсолютно нелогічно вважати, що ці виконані пророцтва – щось інше, ніж дії Бога. У зв'язку з цим, експерти з теорії ймовірностей кажуть, що математичні шанси виконання лише сорока восьми пророцтв щодо однієї людини (тобто Христа) дорівнюють одному з десяти у 157-му ступені!

Але найбільший доказ того, що Біблія не є казкою, – це незліченна кількість життів, які були змінені завдяки їй. Її святі істини, використані Божим Духом, перетворили мільйони грішників на святих. Наркомани виліковувалися, гомосексуалісти звільнялися, відступники й ледарі виправлялися, запеклі злочинці каялися, а ненависть до Біблії перетворювалася на любов. Скільки би разів людина не перечитувала, наприклад, «Попелюшку» чи «Білосніжку та сім гномів», це не змогло би привести до таких змін в її душі. Біблія справді має динамічну й перетворюючу силу, яка можлива лише тому, що вона є воістину Божим Словом.

З огляду на вищесказане, більш важливим є наступне питання: Як хтось може не вірити в ці переконливі, натхненні Богом, безпомилкові істини, що змінюють життя? На жаль, відповідь проста. Господь сказав, що якщо ми не відкриємо Йому свої серця, то Він не відкриє нам очі на істину. Ісус обіцяв, що Святий Дух навчить нас усього (Івана 14:26) й «попровадить до цілої правди» (Івана 16:13). А правда Божа міститься в Його Слові (Івана 17:17). Отже, для віруючих це священне Боже Слово – саме життя, а для тих, хто не має Духа, Біблія – ніщо інше, як «глупота» (1 Коринтянам 2:14).

English
Повернутися на стартову українську сторінку

Чи є Біблія збіркою казок?