Чи справді все, що відбувається, має певну мету?


Запитання: Чи справді все, що відбувається, має певну мету?

Відповідь:
Чи відбувається все з якоюсь метою? Якщо відповідати коротко, то «так», бо Бог є суверенним, і немає випадкових, неконтрольованих Ним подій. Його цілі можуть бути приховані від нас, але ми можемо бути впевнені, що кожна подія має відповідну мету.

У сліпоті людини з Івана 9 була мета, хоча учні визначили її помилково (Івана 9:1-3). Погане поводження з Йосипом також мало мету, хоча цілі його братів дуже відрізнялись від цілей Бога, Який це допустив (Буття 50:20). Була мета і в смерті Ісуса – єрусалимська влада мала свої цілі, основані на злих намірах, а в Бога була Своя мета, основана на праведності. Суверенітет Господа поширюється навіть на найменших істот: «А на землю із них [горобців] ні один не впаде без волі Отця вашого» (Матвія 10:29).

Зрозуміти, що все відбувається з певною метою, нам допомагають декілька факторів: причинно-наслідковий закон, вчення про первородний гріх і Боже провидіння. Вони свідчать про те, що все відбувається з певною метою, а не випадково чи довільно.

По-перше, існує природний закон причини та наслідку, також відомий як закон сіяння та жнив. Павло каже: «Не обманюйтеся, – Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне» (Галатам 6:7-8). Це означає, що всі вчинені нами дії чи вимовлені слова – добрі або погані – неминуче приведуть до певних наслідків (Колосянам 3:23-25). Хтось може спитати: «Чому я перебуваю у в'язниці? Яка в цьому мета?». Відповідь може бути такою: «Бо ти пограбував дім свого сусіда і був спійманий». Це – причина та наслідок.

Усе, що ми робимо, – «інвестиція» або в тіло, або в дух. Ми пожнемо все, що посіяли, і пожнемо пропорційно з тим, що сіємо. «А до цього кажу: Хто скупо сіє, – той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, – той щедро й жатиме!» (2 Коринтянам 9:6). Віруючий, що живе в Дусі і «сіє» для Духа, пожне духовний врожай. Якщо його сіяння було щедрим – урожай буде таким же – якщо не в цьому житті, то, без сумнівів, у майбутньому. І навпаки – ті, хто «сіє» для тіла, пожнуть життя без Божого благословення – як у цьому житті, так і в майбутньому (Єремії 18:10; 2 Петра 2:10-12).

Причина, з якої відбуваються деякі речі, часто походить від первородного гріха в Едемському саду. У Біблії сказано, що світ перебуває під тягарем прокляття (Буття 3:17), що призводить до немочей, хвороб, стихійних лих і смерті. Усе це, хоча й знаходиться під цілковитим Божим контролем, іноді використовується сатаною для заподіяння людям страждань (див. Йова 1-2; Луки 9:37-42; 13:16). Хтось може спитати: «Чому я захворів на цю хворобу? Яка в цьому мета?». Відповідь може бути однією з наступних: 1) «Бо ти живеш у гріховному світі, і всі ми схильні до хвороб»; 2) «Бо Бог випробовує тебе та зміцнює твою віру»; або 3) «Бо Господь з любові виховує тебе згідно з Посланням до Євреїв 12:7-13 і 1 Коринтянам 11:29-30».

Ще існує Боже провидіння. У доктрині про провидіння сказано, що Господь непомітно діє через природний світ, керуючи подіями в ньому. У Своєму провидінні Він реалізує власні цілі за допомогою природних процесів у фізичному та соціальному всесвіті. Кожен ефект можна простежити до природної причини, яка може навіть не мати натяку на надприродний вплив. Найкраще, що людина може зробити, аби пояснити причину, з якої все відбувається в ході природних подій, – це послатися на «збіг».

Віруючі стверджують, що Господь організовує збіги. Невіруючі ж висміюють такі ідеї, бо, на їхню думку, природні причини можуть повністю пояснити кожну подію без участі Бога. Проте послідовники Христа цілковито впевнені в цій глибокій істині: «І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре» (Римлянам 8:28).

Книга Естер демонструє Боже провидіння в дії. Вигнання Вашті, обрання Естер, підлий план убивць, гординя Гамана, мужність Мордехая, безсоння царя, кровожерливість Зереші та читання сувою – все, що відбувається в книзі, веде до звільнення Божого народу. І хоча Бог жодного разу не згадується в книзі Естер, Його провидіння, що виявляється через «збіги», є очевидним.

Господь завжди діє в житті Своїх людей, і зі Своєї доброти веде їх до щасливого кінця (див. Филип'янам 1:6). Події, що визначають наше життя, – не просто продукти природних причин чи випадковостей. Вони зумовлені Богом і призначені для нашого блага. Ми часто не відчуваємо Його керівництва чи захисту, дивлячись на події, що розгортаються в нашому житті. Але озираючись на своє минуле, ми можемо чіткіше побачити Його руку, навіть у трагедіях.

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи справді все, що відбувається, має певну мету?