Чи мають християни намагатися звіщати Євангеліє атеїстам?


Запитання: Чи мають християни намагатися звіщати Євангеліє атеїстам?

Відповідь:
Християнам, які знають про Божу любов і вірять у вічне життя на небесах, важко зрозуміти, чому хтось хоче бути атеїстом. Однак, усвідомлюючи гріховність нашої природи та її вплив на розуми й серця, ми починаємо розуміти походження атеїзму. Висловлюючись біблійною мовою, такого поняття, як атеїзм, не існує. У Псалмі 19:2 сказано, що небо звіщає про славу Божу. Ми бачимо Його творчу силу в усьому створеному. Послання Римлянам 1:19-20 підтримує цю ідею, кажучи нам, що знання про Бога «думанням про твори стає видиме»; і всі, хто заперечує це, – «правду гамують неправдою» (в. 18). У Псалмах 14:1 і 53:2 говориться, що заперечення існування Бога є безумством (точніший переклад – «моральне божевілля» або «негідництво»). Тому атеїсти або обманюють, або ж є безумцями. Отже, що змушує когось заперечувати існування Бога?

Основна мета тих, хто перебуває під впливом гріховної природи, – зробити богом себе, щоб цілковито контролювати своє життя (принаймні, так вони вважають). У той час як релігія накладає зобов’язання та обмеження, атеїсти бажають самостійно визначати, що важливо для них, а також межі моральності. Вони не хочуть коритися Богові, бо їхні серця ворожі до Нього, і вони не бажають слідувати Його закону. Насправді вони не можуть зробити цього, тому що гріх затьмарив для них істину (Римлянам 8:6-7). Ось чому атеїсти витрачають більшість свого часу на скарги й суперечки не щодо духовних текстів, а на те, що релігією дозволено, а що – ні. У своєму природному бунтарстві вони не сприймають Божі заповіді. Для них просто є ненависною ідея, що щось або хтось може мати контроль над ними. Але вони не розуміють того, що їх контролює сатана, засліплюючи й готуючи їхні душі до пекла.

Щодо звіщення Євангелії атеїстам – ми не повинні приховувати Євангеліє від будь-кого тільки тому, що він є атеїстом. Не забувайте, що атеїст – така ж загублена душа, як і мусульманин, індуїст чи буддист. Бог, звичайно, бажає, щоб ми проповідували Євангеліє (Матвія 28:19) та захищали істини Його Слова (Римлянам 1:16). З іншого боку, ми не зобов’язані гаяти час, намагаючись переконати тих, хто не бажає слухати. Насправді, Біблія попереджає нас не витрачати надмірних зусиль на тих, кого відверто не цікавлять будь-які щирі розмови (Матвія 7:6). Ісус дав вказівку апостолам іти та проповідувати Слово, але Він не бажав, щоб вони робили це доти, поки всі до останнього люди не навернуться (Матвія 10:14).

Напевно, найкраща тактика – це змусити людину засумніватись у своїх переконаннях, принаймні, спочатку. Кожне питання, на яке була дана чесна й вірна відповідь, дає людині шанс почути Євангеліє. Проте, якщо людина просто сперечається й налаштована вороже чи не бажає слухати, то, напевно, цей час краще приділити іншим людям. Дехто цілковито й абсолютно байдужий до вивчення Євангелії (Приповісті 29:1). Вони можуть бути раціональними чи ірраціональними, але Біблія дає нам підстави вважати, що певні люди свідомо протистоять впливу Святого Духа (Буття 6:3). Якщо ми сумлінно доклали зусиль, аби поговорити з кимось, але це виявилося марним, то нам наказано обтрусити порох з нашого взуття (Луки 9:5) та проводити свій час у розмовах з тими, хто відкритий у духовному сенсі. Як і в усьому іншому, вирішальне значення має Божа мудрість. Він обіцяв її дати нам, якщо ми попросимо (Якова 1:5), і ми маємо молитися про неї та вірити в те, що Бог допоможе зрозуміти, як і коли закінчувати діалог із вороже налаштованим атеїстом. English
Повернутися на стартову українську сторінку

Чи мають християни намагатися звіщати Євангеліє атеїстам?

Дізнайтеся, як ...

Провести вічність із Богом



Отримати прощення від Бога