Чому ідея про вічне прокляття настільки відштовхує багатьох людей?


Запитання: Чому ідея про вічне прокляття настільки відштовхує багатьох людей?

Відповідь:
В умовах мінливих тенденцій сучасних культур багатьом людям важко збагнути ідею про вічні муки та прокляття. Чому? Біблія пояснює, що пекло – це буквальне місце. Христос говорив про нього більше, ніж про небеса. Там будуть покарані не лише сатана та його поплічники, а й кожен, хто відкидає віру в Ісуса Христа. Бажання спростувати або переглянути доктрину пекла не зменшить його полум'я і не змусить його зникнути. Проте багато людей відкидають ідею вічного прокляття, і на це є декілька причин:

Вплив сучасної думки. У цю постмодерністську добу багато людей роблять усе можливе, щоб нікого не образити, а біблійна доктрина пекла вважається образливою. Вона надто гостра, надто старомодна, надто негуманна. Мудрість світу зосереджена на цьому житті, а не на майбутньому.

Страх. Понести нескінченне покарання, залишаючись при свідомості та не маючи жодної надії на спасіння, – це справді страхітлива перспектива. Багато людей вважають за краще ігнорувати джерело страху замість того, аби протистояти йому та діяти згідно з Біблією. Справа в тому, що пекло і має бути таким страхітливим, враховуючи, що воно є місцем покарання, від початку приготованим для диявола та його демонів (Матвія 25:41).

Неправильне розуміння Божої любові. Багато з тих, хто відкидає ідею вічного прокляття, роблять це, бо їм важко повірити, що люблячий Господь може на всю вічність відправити людей у таке жахливе місце, як пекло. Проте Його любов не заперечує Його справедливості, праведності чи святості. Його справедливість теж не заперечує його любов. Насправді, Божа любов дала нам можливість уникнути Його гніву – через жертву Ісуса Христа на хресті (Івана 3:16-18).

Применшення гріха. Дехто вважає абсолютно несправедливим, що заплатою за відносно коротке людське життя у гріху є вічне покарання. Інші відкидають ідею пекла, бо, на їхню думку, гріх не є настільки поганим. Не настільки поганим, аби заслуговувати на вічні муки! Звісно, гріх, який ми зазвичай применшуємо, – наш власний; інші ж люди можуть заслуговувати на покарання в пеклі – вбивці та решта. Таке ставлення демонструє невірне розуміння загальної огидної природи гріха, наполягаючи на своїй власній доброті, відкидаючи думки про вогняний суд і заперечуючи істину з Римлянам 3:10: «Немає ні одного праведного» (тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Саме жахливе беззаконня всіх без винятку людей привело Ісуса на хрест.

Невірні теорії. Ще одна причина, з якої люди відкидають концепцію вічного прокляття, полягає в тому, що їх навчали альтернативним теоріям. Однією з таких теорій є універсалізм, який звіщає, що кожна людина зрештою потрапить на небеса. Інша теорія – анігіляціонізм, який визнає існування пекла, але заперечує його вічність. Анігіляціоністи вірять, що ті, хто опиниться в пеклі, через деякий час помруть і будуть знищені. Ця теорія робить із пекла просто тимчасове місце покарання. Обидві ці теорії подані як авторитетні варіанти біблійного вчення про пекло, проте вони хибні в тому, що ставлять людську думку вище за божественне одкровення.

Неповне вчення. Багато сучасних служителів, які визнають доктрину про пекло, вважають її занадто делікатною, аби проповідувати на цю тему. Це ще більше сприяє сучасній тенденції заперечення існування пекла. Прихожани в церквах, де про пекло не проповідується, не знають, чого навчає Біблія, та є потенційними жертвами обману в цьому питанні. Обов'язок служителя полягає в тому, аби «боротися за віру, одного разу передану святим» (Юди 3), а не вибирати, які частини Біблії випускати.

Хитрощі сатани. Перша неправда диявола полягала в запереченні суду. В Едемському саду змій сказав Єві: «Ні! Ви не помрете!» (Буття 3:4). Як і раніше, це – одна з головних тактик сатани. «Бог цього віку засліпив розум...» (2 Коринтянам 4:4), і сліпота, яку він породжує, включає заперечення святих Господніх постанов. Переконайте неспасенних у тому, що немає покарання, і вони «їстимуть, питимуть і веселитимуться», не турбуючись про майбутнє.

Якщо ми розуміємо природу нашого Творця, то в нас не має бути проблем із розумінням концепції пекла. «Він скеля! Його діла досконалі, а всі Його дороги праведні. Бог вірний, у Нього немає омани, Він справедливий і правий!» (Повторення Закону 32:4; виділено автором). Він не бажає, «аби хтось загинув, а щоб усі прийшли до каяття» (2 Петра 3:9).

Заперечувати вчення Біблії про пекло означає, фактично, заявляти: «Якби я був Богом, то я би не створював пекло таким». Проблема такого мислення полягає у притаманній людині гордині, яка самовдоволено стверджує, що може вдосконалити Божий план. Але ми не є мудрішими за Нього; ми не є більш люблячими або справедливими. Заперечення або зміна біблійної доктрини про пекло містить сумну іронію, яку один письменник висловив так: «Єдиний результат спроб – якими би благими намірами вони не керувалися – встановити в пеклі кондиціонер полягає в тому, що дедалі більше людей опинятимуться там».

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Чому ідея про вічне прокляття настільки відштовхує багатьох людей?

Дізнайтеся, як ...

Провести вічність із Богом



Отримати прощення від Бога