Чому факт порожнього гробу Ісуса настільки важливий?


Запитання: Чому факт порожнього гробу Ісуса настільки важливий?

Відповідь:
Від раннього апостольського періоду факт порожнього гробу – біблійна істина про те, що гробницю Ісуса з Назарету Його учні виявили порожньою – перебуває в центрі християнської звістки. Усі чотири Євангелії тою чи іншою мірою описують обставини, пов'язані з цією подією (Матвія 28:1-6; Марка 16:1-7; Луки 24:1-12; Івана 20:1-12). Але чи є вагомі причини вважати, що ці твердження історично обґрунтовані? Чи може неупереджений дослідник дійти висновку, що того великоднього ранку гроб Христа справді був порожній? Існує кілька аргументів, які переконали в цьому багатьох істориків.

По-перше, місцезнаходження могили Христа було відоме як християнам, так і нехристиянам. Хоча тіла більшості жертв розп'яття або викидали на кладовище для звичайних злочинців, або просто залишали розкладатися на хрестах, випадок з Ісусом був особливим. Історичні записи вказують, що Він був похований у гробниці Йосипа з Ариматеї, члена синедріону – тієї ж групи, що організувала Його страту. Багато хто зі скептично налаштованих дослідників Нового Завіту погоджується, що поховання Ісуса Йосипом з Ариматеї навряд чи було вигадкою християн. З огляду на очевидну ворожість ранніх християн до синедріону, який, на їхню думку, був значною мірою відповідальним за смерть їхнього Вчителя, малоймовірно, що вони могли вигадати історію про члена синедріону, який віддав власну гробницю, щоб гідно поховати Христа.

Крім того, недавні археологічні відкриття свідчать, що вид гробниці, описаний в Євангеліях (акросолія), часто використовувався заможними й відомими людьми того часу. Це відповідає тому, що ми знаємо про Йосипа з Ариматеї. До того ж, Ариматея була незначним містечком, яке не мало будь-якого біблійного символізму. Отже, будь-які сумніви щодо того, чи Ісус був похований у гробниці Йосипа, є безпідставними.

Не слід недооцінювати важливість цих фактів, оскільки члени синедріону точно знали місце розташування гробниці Йосипа і, відповідно, могили Ісуса. Тож малоймовірним є те, що християнський рух міг здобути підтримку в Єрусалимі – місті, де був похований Христос, – без вагомих причин. Хіба хтось із єврейських релігійних лідерів не міг би пройтися до гробниці Йосипа, аби перевірити твердження християн? Хіба у синедріону не було мотивації представити тіло Ісуса на загальний огляд (якби це було можливо), щоб раз і назавжди покласти край чуткам про воскреслого Месію? Той факт, що християнство почало здобувати послідовників у Єрусалимі, свідчить, що Його тіло не було показане, незважаючи на те, що єврейське релігійне керівництво мало всі підстави для цього. Якби таке сталося, то християнському рухові з акцентом на воскреслому Ісусі було би завдано непоправного удару.

По-друге, порожній гроб мається на увазі у формулі, процитованій апостолом Павлом у 1-му Коринтянам 15. Хоча всі чотири Євангелії свідчать про те, що могила Ісуса була порожньою, найперший натяк про це походить саме від Павла. Звертаючись до коринтської церкви приблизно 55 р. н.е., апостол цитує формулу (або символ віри), яку, як вважає більшість учених, він перейняв від апостолів Петра та Якова всього лише через п'ять років після розп'яття Ісуса (Галатам 1:18-19). «Бо я передав вам найперш, що й прийняв, – що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням, і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням, і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом» (1 Коринтянам 15:3-5). Враховуючи фарисейське виховання Павла, якщо він пише: «…що Він був похований, і що третього дня Він воскрес…», то факт порожньої могили не викликає жодних сумнівів. Для фарисея, такого, як Павло, – те, що було поховане, мало воскреснути у тому ж вигляді. Враховуючи те, що джерелом цього символу віри найімовірніше були апостоли з Єрусалиму, а також їхню близькість до згадуваних подій, наведення даної формули є переконливим доказом того, що гробниця Ісуса була знайдена порожньою і що цей факт був добре відомий серед ранніх християн. Популярне заперечення, що Павло не знав про порожню могилу, не знаходить підтвердження, коли ми бачимо, що в інших посланнях апостол навчав, що воскресіння Ісуса було тілесним (Римлянам 8:11; Филип'янам 3:21). Говорячи про воскресіння без факту порожньої могили, він би суперечив сам собі.

По-третє, існують переконливі свідчення про порожній гроб Ісуса, які походять від тих, хто був вороже налаштований до християн. Перше з них ми знаходимо на сторінках Євангелія від Матвія, де він повідомляє про визнання факту порожньої гробниці самими юдейськими лідерами (Матвія 28:13-15). Вони заявили, що тіло Ісуса викрали Його учні. Враховуючи близькість часу написання Євангелія до цієї події, слова Матвія можна було би з легкістю спростувати, якби це було неправдою, адже багато сучасників цих подій все ще були живі. Проте навіщо єврейській владі потрібно було звинувачувати учнів у викраденні тіла Христа, якби воно перебувало в могилі? Їхнє звинувачення підтверджує, що гробниця була порожньою.

Те, що євреї звинувачували учнів у викраденні тіла Ісуса, підтверджується християнським апологетом Юстином Мучеником у середині другого століття (Діалог з юдеєм Трифоном, с. 108), а потім знову, близько 200 р., отцем церкви Тертуліаном (Про видовища, с. 30 ). І Юстин, і Тертуліан брали участь у дебатах з юдеями та добре знали позицію своїх опонентів. Вони не просто покладалися на Євангеліє від Матвія як джерело інформації, бо обоє згадують деталі, які ми не знаходимо в цьому Євангелії. Фактично, всі автори наводять подробиці, які не згадуються іншими. Виходячи з цього, виглядає на те, що юдеї визнавали факт порожньої могили.

По-четверте, в усіх Євангеліях повідомляється, що порожню могилу Ісуса виявили жінки. Цей момент особливо важливий, враховуючи патріархальність Палестини першого століття. Хоча за деяких виняткових обставин жінкам дозволялося свідчити на суді, в тогочасному єврейському суспільстві свідчення жінки мали значно меншу вагу, ніж чоловіка. Якби хтось фабрикував історію, намагаючись переконати людей у воскресінні Ісуса, то ніколи би не використовував жінок як головних свідків. Будь-яка вигадана історія мала би включати учнів-чоловіків, наприклад, Петра, Івана чи Андрія, які виявили порожню гробницю, оскільки свідчення цих людей надавали би історії необхідну достовірність.

Але Євангеліє повідомляє, що учні-чоловіки зі страху перед владою переховувалися і що саме жінки стали першими свідками порожньої гробниці. Для ранньої церкви просто не було змісту вигадувати такий сценарій, якби це не було правдою. Навіщо було зображати своїх лідерів-чоловіків боягузами й відводити жінкам роль головних свідків? Крім того, одна з цих жінок (Марія Магдалина) була знана тим, що в минулому була одержимою сімома бісами, що робило її перед оточуючими ще менш надійним свідком. Але незважаючи на ці очевидні недоліки, ранні християни наполягали на тому, що жінки були першими свідками порожнього гробу. Найбільш вірогідним поясненням цієї наполегливості є те, що це було правдою і ранні християни не бажали обманювати про ті події, незважаючи на всю потенційну малоймовірність.

Усі ці чотири аргументи надають сукупний доказ того, що гробниця Ісуса Христа була порожня. Висновок історика Майкла Гранта, який сам скептично ставився до воскресіння Ісуса, особливо переконливий: «…якщо використовувати ті ж критерії, які ми застосовуємо до будь-яких інших древніх літературних джерел, то докази є достатньо вагомими та ймовірними, щоб дійти висновку, що могила насправді була виявлена порожньою».

Звичайно, в цій історії є дещо більше, ніж просто порожня гробниця. Причина, через яку вона виявилася порожньою, полягала в тому, що Людина, похована там, воскресла з мертвих. Ісус не лише вийшов зі Своєї могили, а й з'являвся перед багатьма окремими людьми (Луки 24:34) та цілими групами (Матвія 28:9; Івана 20:26-30; 21:1-14; Дії 1:3-6; 1 Коринтянам 15:3-7). І Його воскресіння з мертвих стало вірним доказом того, що Він був Тим, Ким Себе називав (Матвія 12:38-40; 16:1-4), – воскреслим Сином Божим, нашою єдиною надією на спасіння.

English
Повернутися на стартову українську сторінку

Чому факт порожнього гробу Ісуса настільки важливий?