Чи є різниця між зустрічанням і залицянням?



Запитання: Чи є різниця між зустрічанням і залицянням?

Відповідь:
Зустрічатись або залицятися – так визначаються два шляхи зародження відносин між представниками протилежних статей. Хоча деякі нехристияни починають зустрічатися з метою вступу в інтимні фізичні зносини, для християн це неприйнятно і ніколи не має бути причиною знайомства. Багато християн вважають зустрічання лише дещо більшим за дружбу і зберігають аспект дружби в цих стосунках, поки не будуть готові взяти на себе зобов’язання один перед одним як потенційні шлюбні партнери. Насамперед, зустрічання – це період, коли християни дізнаються, чи є їхні потенційні шлюбні партнери також віруючими у Христа. Біблія попереджає, щоб віруючі не одружувалися з невіруючими, бо ті, які живуть у світлі (Христа), і ті, що живуть у темряві, не можуть співіснувати в гармонії (2 Коринтянам 6:14-15). Як уже говорилося раніше, протягом цього періоду фізичний контакт може бути незначним або взагалі відсутнім, оскільки з цим слід почекати до шлюбу (1 Коринтянам 6:18-20).

Коли має місце залицяння (або женихання), то тут немає жодного фізичного контакту взагалі (жодних дотиків і поцілунків) до одруження. Часто пара також не проводить часу наодинці – лише в присутності членів сім’ї, переважно батьків. Крім цього, така пара наперед заявляє, що їхні наміри полягають у тому, щоб дізнатися, чи є об’єкт їхнього інтересу підходящим шлюбним партнером. Прихильники такого типу стосунків стверджують, що він дозволяє двом людям по-справжньому познайомитися один з одним у більш «платонічних» умовах без тиску фізичної близькості або емоцій, які затуманюють їхнє мислення.

Обидва варіанти мають певні проблеми. Юнак або дівчина, зустрічаючись і проводячи час наодинці з особою протилежної статі, яку вони вважають привабливою, можуть зіткнутися зі спокусами, яким буде дуже важко протистояти. Християнська пара, що зустрічається, має встановити рамки та домовитися не порушувати їх. Якщо це складно, їм слід ужити заходів, щоб гарантувати те, що Христос завжди буде прославлений в їхньому спільному проведенні часу, і що гріх ніколи не здобуде владу над їхніми стосунками. Так само, як і з залицянням, батьки пари, що зустрічається, мають брати участь у цих стосунках, знайомлячись із другом/подругою своєї дитини та будучи джерелом мудрих порад і рекомендацій для них обох.

Залицяння також містить певні проблеми. Хоча багато його прихильників вбачають у ньому єдиний спосіб пошуку супутника життя, інші вважають, що воно пригнічує і надмірно обмежує. Крім цього, може бути досить важко розпізнати «реальну» людину за поводженням на публіці, якою в такому випадку буде вся сім’я. Ніхто не поводиться однаково під час спілкування у групі та один з одним. Якщо пара ніколи не проводитиме часу наодинці, вони не відчують близьких, безпосередніх відносин і не пізнають одне одного в емоційній і духовній близькості. Крім того, в деяких ситуаціях залицяння може перетворитися на аналог «договірного шлюбу» між батьками, що може викликати протест одного чи обох молодих людей.

Важливо пам’ятати, що Святе Письмо не містить конкретних вказівок щодо цього. Зрештою, християнський характер і духовна зрілість пари набагато важливіші за те, як і коли вони проводять час разом. З позиції Біблії результат процесу – шлюб між богобоязливими християнами та створення сім’ї на славу Бога – набагато важливіші за метод, який вони використовують для досягнення цього результату. «Тож, коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли інше що робите, – усе на Божу славу робіть!» (1 Коринтянам 10:31).

І останнє: нам не слід вважати власну думку щодо способу спілкування між молодими людьми єдиним вірним шляхом, засуджуючи тих, хто робить протилежний вибір. Як і в усіх питаннях, щодо яких Біблія не дає конкретних вказівок, єдність Тіла Христового повинна мати першочергове значення для нас, незалежно від особистого вибору інших людей.


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи є різниця між зустрічанням і залицянням?