Причастя має бути відкритим чи закритим?


Запитання: Причастя має бути відкритим чи закритим?

Відповідь:
Різниця між «відкритим» і «закритим» причастям залежить від позиції церкви щодо його мети та авторитету церкви. Церкви, що практикують «відкрите» причастя, запрошують усіх віруючих у Христа приєднатися до неї в дотриманні цього обряду. Ті ж, що практикують «закрите» причастя, обмежують участь у Господній Вечері лише своєю власною місцевою громадою – дозволено брати участь лише її офіційним членам, які мають належну репутацію. Деякі церкви практикують третій вид, який вони називають «близьким» причастям; у ньому члени інших церков тієї ж конфесії можуть приєднуватися до них.

У біблійному вченні про Господню Вечерю, викладеному в 1 Коринтянам 11:17-34, віруючі покликані до відкритої участі. Всі істинні послідовники Бога через віру в Ісуса, Його Сина, гідні брати участь у Вечері, бо вони прийняли смерть Христа як плату за свої гріхи (див. також Ефесянам 1:6-7).

Причина практики закритого або близького причастя деякими церквами полягає в їхньому прагненні впевнитись у тому, що всі, хто бере в ньому участь, є віруючими. Це зрозуміло; проте така позиція дає повноваження церковному керівництву та/або церкві визначати тих, хто гідний брати участь, – це в кращому разі є проблематичним. Дана церква може лише припускати, що всі її офіційні члени є істинними віруючими, що може або не може бути правдою.

Практика закритого причастя – тільки для членів церкви – також є спробою переконатися, що хтось не бере участі «негідно» (1 Коринтянам 11:27, у деяких перекладах – «недостойно»). Церкви із закритим причастям вважають, що лише місцева громада здатна визначити духовну «гідність» своїх членів; духовний стан сторонніх або незнайомих осіб визначити неможливо. Проте в 1 Коринтянам 11:27 ідеться про спосіб прийняття людиною хліба та чаші, а не про її особисту гідність. Ніхто насправді не є гідним Божого причастя; воно можливе тільки завдяки пролитій крові Христа. Спосіб причастя стає неналежним, коли деяких віруючих обділяють, коли має місце пияцтво (вірш 21), коли незаможних принижують (вірш 22), коли виявляється егоїзм (вірш 33) або ж коли зібрання розглядається лише як можливість наїстися (вірш 34).

Згідно з Біблією причастя має бути відкритим для всіх віруючих, а не обмежуватися певною церквою чи конфесією. Важливо, щоб його учасники були народженими згори віруючими та спілкувалися зі своїм Господом і між собою. Перш ніж брати участь у причасті, всі віруючі мають дослідити власні мотиви (1 Коринтянам 11:28). Незалежно від того, до якої церкви вони належать, неповазі, упередженням, егоїзму та аморальності не має бути місця за Господнім столом.

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Причастя має бути відкритим чи закритим?