Що таке колективне спасіння?



Запитання: Що таке колективне спасіння?

Відповідь:
Загалом, колективне спасіння означає наступне: «якщо ми всі не спасенні, то ніхто з нас не буде спасенний» або «ми як окремі особистості маємо співпрацювати та жертвувати собою заради загального блага». Інший спосіб виразити значення колективного спасіння такий: «Я не можу спастися самостійно. Мені слід виконати свою роль, співпрацюючи з групою, навіть на шкоду собі, щоб забезпечити спасіння всіх інших. Саме тоді ми всі будемо спасенні». Проте Святе Письмо чітко повідомляє, що спасіння – це процес, за допомогою якого Бог спасає окремі особистості через жертву Ісуса на хресті. Кожна людина має прийти до Христа окремо, а не колективно.

Колективне спасіння схоже з екуменічним рухом у тому, що багато провідних протестантських церков готові визнавати католицизм, іслам, буддизм, релігії східного містицизму та культи для досягнення соціальних і моральних цілей. Їхня позиція наступна – якщо об'єднається достатня кількість благочестивих людей, то вони зможуть перемогти в боротьбі з безбожним язичництвом та злом у суспільстві, які вже сягнули межі. Вони переконані, що за допомогою зусиль усіх людей, які співпрацюють і жертвують заради спільного блага, будуть вирішені всі соціальні проблеми. Прихильники екуменізму стверджують, що церква перебуває в стані священної війни за збереження біблійних цінностей і що ми маємо утримуватися від суперечностей із приводу доктрин, об'єднавшись, аби протистояти світовому занепаду.

За біблійну основу захисники екуменізму та колективного спасіння часто використовують 17-й розділ Євангелія від Івана. Вони стверджують, що Ісус молився за всіх, щоб вони перебували в мирі, а не боролися між собою. Але насправді ця молитва стосувалася лише Його учнів – усіх тих, хто слідує за Ним, виключаючи всіх інших – щоб вони мали єдність у Божому Дусі, що зрештою і здійснилося в день П'ятидесятниці (Дії 2). Бог створив цей зв'язок між християнами, коли Його Дух зійшов на них і хрестив їх в Ім'я Христа. Павло підсумував це у 1 Коринтянам 6:17 наступним чином: «А хто з Господом злучується, стає одним духом із Ним».

Проблема концепції колективного спасіння полягає в тому, що вона не згадується у Святому Письмі. Один із ключових компонентів цієї теорії ґрунтується на хибній думці, що церква має об'єднатися для того, аби звільнити світ від аморальності, яка заполонила його. Проте в Новому Завіті немає жодного випадку, щоб Ісус або хтось із апостолів намагався виправити проблеми свого суспільства, включаючи уряд. Вони навчали, що спасіння людини отримується через Євангеліє Христа особисто, а не колективно. Христос приходить до дверей нашого серця, стукає, щоб Йому відчинили, і за допомогою сили та впливу Святого Духа ми відкриваємо Йому (1 Коринтянам 2:12-16; Об'явлення 3:20).

Одним із найтривожніших аспектів концепції колективного спасіння та екуменізму є переконання, що наша ціль полягає в тому, щоб вести культурну війну, що ми є певним «центром», який може впливати на уряди шляхом голосування у великих блоках, лобіювання чи створення інститутів, які захищають й утверджують мораль у нашому суспільстві. Але Павло чітко демонструє, що роль християн полягає в іншому: «Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, – будуть переслідувані. А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши» (2 Тимофію 3:12-13). Наше християнське біблійне покликання не має нічого спільного з колективною мораллю в політичному, організаційному або релігійному відношенні. Ми маємо Велике доручення – закликати інших до особистого спасіння через Христа.




Повернутися на стартову українську сторінку

Що таке колективне спасіння?