Як церква має використовувати отримані пожертви?


Запитання: Як церква має використовувати отримані пожертви?

Відповідь:
Кожна церква отримує пожертви або десятини. Через кошик для добровільних пожертв, поставлену біля входу скриньку чи в будь-який інший спосіб, – церква потребує збирати кошти для підтримки своєї діяльності. Те, як вона використовує зібрані кошти, має важливе значення, оскільки вона має обов'язки перед своїми членами, суспільством і Богом.

По-перше, церква відповідальна перед своїми членами. Громада, що сформувалася в Єрусалимі у день П'ятидесятниці, докладала зусиль для задоволення практичних потреб своїх членів: «...і благодать велика на всіх них була! Бо жаден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили, та й клали в ногах у апостолів, – і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав» (Дії 4:33-35). Ми бачимо, що кошти вручалися церковним керівникам, які відповідали за їхній розподіл згідно з існуючими потребами. Вдови, що були в церкві, також отримували їжу (Дії 6:1).

Апостоли в Єрусалимі, підтверджуючи служіння Павла серед язичників, просили його пам'ятати про вбогих (Галатам 2:10). Отже, благодійна діяльність для допомоги малозабезпеченим у церкві мала бути частиною її бюджету. Пізніше Павло також дає деякі поради щодо того, хто має отримувати допомогу від церкви, а кому слід шукати інші джерела забезпечення (1 Тимофію 5:3-16).

Різні місцеві церкви першого століття також збирали пожертви для допомоги нужденним віруючим в інших місцях. Наприклад, громада в Єрусалимі страждала від переслідувань та голоду, і церква в Антіохії підтримувала їх матеріально (Дії 11:29). Пізніше Павло приймав «дари любові» для Єрусалиму від церков Галатії (1 Коринтянам 16:1), Коринту (1 Коринтянам 16:3), Македонії та Ахаї (Римлянам 15:25-26). Його супроводжували брати з Верії, Солуня, Азії і Дервії (Дії 20:4).

По-друге, церква відповідальна перед суспільством, в якому вона перебуває. Благодійна діяльність є надзвичайно важливою. «Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!» (Галатам 6:10). Цей вірш визначає пріоритети – насамперед Божа сім'я, але нам також слід шукати можливості «робити добро» й усім іншим. Звичайно, це включає і поширення Євангелія (Дії 1:8). Жива церква також має посилати місіонерів (див. Дії 13:2-3) або принаймні підтримувати їхнє служіння.

Церква, яка втрачає свій зовнішній фокус (про що свідчить те, на що вона витрачає кошти), демонструє ознаки духовної слабкості. Церковний консультант і письменник Том Рейнер у своїй книзі «Аутопсія мертвої церкви» заявляє, що одним із симптомів занепаду церкви є збільшення розходів на потреби власних членів та зменшення – на благодійну діяльність.

По-третє, церква відповідальна перед Богом. Наш Господь знає Свою церкву (Об'явлення 2:2, 9, 13, 19), велить їй проповідувати Його Слово (Римлянам 10:14; 2 Тимофію 4:2) та «звіщати таємницю Христову» (Колосянам 4:3). Поширення Євангелія є нашою найважливішою метою. Всьому, що сприяє її виконанню, слід приділяти пріоритетну увагу; це стосується і платні пастора. «А пресвітери, які добре пильнують діла, нехай будуть наділені подвійною честю, а надто ті, хто працює у слові й науці. Бо каже Писання: "Не в'яжи рота волові, що молотить", та: "Вартий працівник своєї нагороди"» (1 Тимофію 5:17-18). Ті, хто вірно служить справі поширення Божого Слова, мають отримувати за свою працю належну платню (див. також 1 Коринтянам 9:11).

У питанні використання церковних коштів необхідна мудрість, і нам слід просити її в Бога (Якова 1:5). Немає нічого гріховного в тому, аби мати чудову будівлю чи гарну територію, проте іноді нам слід себе запитати, чи не краще буде витратити кошти на підтримку ще одного місіонера чи допомогти іншій нужденній церкві.

Мета церкви – виконувати Божу справу у світі. І все має робитися для Його слави (1 Коринтянам 10:31). Про ранню церкву написано: «І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах» (Дії 2:42). Можливо, що ці дії – поширення Слова, спільність, спілкування та молитва – мають бути основним керівництвом стосовно того, як церкві слід використовувати отримані пожертви.

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Як церква має використовувати отримані пожертви?