Що таке християнське керівництво?


Запитання: Що таке християнське керівництво?

Відповідь:
Що таке християнське керівництво? Яким має бути християнський керівник? Немає кращого прикладу за нашого Господа Ісуса Христа. Він проголосив: «Я – Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці» (Івана 10:11). Саме в цьому вірші ми бачимо чудовий опис християнського керівника. Він є пастухом для «овець», що перебувають під його опікою.

Називаючи нас «вівцями», Ісус не вдається до ласкавих епітетів. Суть у тому, що ці тварини є одними з найбезпорадніших істот. Якщо вівця заблукала, то, навіть чуючи отару, вона лякається і не може повернутися до кошари, стаючи легкою здобиччю для хижаків. Відомо, що цілі отари тонули під час паводків, хоча узвишшя були в межах видимості. Подобається нам це чи ні, але називаючи нас Своїми вівцями, Христос мав на увазі, що без пастиря ми безпорадні.

Пастух виконує декілька функцій стосовно свого стада. Він веде, живить, піклується, заспокоює, виховує та захищає. Пастир Господнього стада веде, моделюючи благочестя і праведність у своєму власному житті та спонукаючи інших наслідувати його приклад. Звичайно, наш найвищий приклад – і Той, за Ким ми маємо слідувати, – це Сам Христос. Апостол Павло розумів це: «Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!» (1 Коринтянам 11:1). Християнський керівник – це той, хто слідує за Ісусом та надихає інших робити те саме.

Християнський керівник також живить і піклується про паству, а найкраща пожива для його «овець» – Боже Слово. Як пастух веде отару на найпишніші пасовища, щоб вівці росли й розвивалися, так і християнський керівник живить свою паству єдиною поживою, що робить віруючих сильними й активними. Біблія – а не психологія чи світська мудрість – це єдина дієта, яка сприяє народженню здорових християн: «…не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина» (Повторення Закону 8:3).

Християнський керівник також заспокоює овець, перев’язує їхні рани, застосовуючи бальзам співчуття і любові. Як великий Пастир Ізраїлю Сам Господь обіцяв: «...поранену перев’яжу, а хвору зміцню» (Єзекіїля 34:16). Сьогодні ми, християни цього світу, страждаємо від багатьох ран свого духа, і нам потрібні співчутливі керівники, що нестимуть тягар разом із нами, співпереживатимуть у наших обставинах, виявлятимуть терпіння, підбадьорюватимуть Словом і приноситимуть наші турботи до престолу Отця.

Як пастух використовує свій посох, скеровуючи овець назад до кошари, так і християнський керівник виправляє та виховує своїх підопічних, коли вони збиваються зі шляху. Без злоби чи владолюбства, а «духом лагідності» (Галатам 6:1) служителі-керівники мають виховувати паству згідно з біблійними принципами. Виховання або покарання не приносить задоволення жодній зі сторін, але керівник, який ухиляється від цих обов’язків, не виявляє любові до своєї пастви. «Бо кого Господь любить, картає того» (Приповісті 3:12) – християнський лідер має слідувати цьому прикладу.

Ще одна функція християнського керівника – це захист. Пастух, що не приділяє належної уваги захисту отари, постійно втрачає овець через хижаків, які шастають навколо, а іноді й усередині кошари. Сучасні хижаки – це ті, хто намагається заманити овець неправдивим вченням, відкидаючи Біблію як чудернацьку та застарілу, недостатню, незрозумілу або недоступну. Цей обман поширюється тими, про кого Ісус застерігав: «Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині – хижі вовки» (Матвія 7:15). Керівники мають захищати нас від фальшивих учень, які відводять від біблійної істини та того факту, що лише Христос є «шляхом» до спасіння: «Я – дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (Івана 14:6).

Джон Мак Артур у своїй книзі «Пастирологія: Генеральний план для церковного керівництва» вдало підсумовує риси християнських керівників: «За планом, який Бог окреслив для церкви, керівництво є скромним, люблячим служінням. Церковне керівництво – це служіння, а не управління чи завідування. І Господь поставив керівників не для того, щоб вони були правлячими монархами, а смиренними рабами; не блискучими знаменитостями, а працьовитими слугами. Той, хто веде Божий народ, повинен перш за все надавати приклад жертовності, відданості справі служіння, покори та смирення. Сам Ісус дав нам зразок, гідний наслідування, коли схилився, щоб омити ноги Своїх учнів – те, що зазвичай робили найнижчі з рабів (Івана 13). Якщо Господь усього всесвіту зробив таке, то жоден церковний керівник не має права вважати себе важливою персоною».

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Що таке християнське керівництво?

Дізнайтеся, як ...

Провести вічність із Богом



Отримати прощення від Бога