Чи завжди діти є благословенням від Бога?



Запитання: Чи завжди діти є благословенням від Бога?

Відповідь:
Святе Письмо абсолютно чітко повідомляє, що Бог присутній під час створення кожного людського життя. Найяскравішу ілюстрацію цього ми знаходимо у Псалмі 139:13-18. Той факт, що Бог керував створенням Давида, змусив псалмоспівця прославляти Його. Давид також зазначив, що Господь запланував усі подробиці його життя аж до самої вічності. У книзі пророка Єремії 29:11 Бог підтверджує думки Давида: «Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, – говорить Господь, – думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію». У зв’язку з цим виникає наступне питання: як щодо тих, хто був зачатий унаслідок зґвалтування чи нелегітимного зв’язку? Хтось із батьків або ж обоє з них, які несуть відповідальність за цю дитину, можуть не «відчувати», що ця дитина є благословенням від Бога, але будь-який спосіб її зачаття означає, що Господь брав участь в її формуванні в утробі матері, як говорить Давид. Господь має план і мету щодо кожної людини, незалежно від способу її зачаття. Якби це було не так, то в Біблії було би написано щось інше. У Новому Завіті ми читаємо, що Бог любить нас так сильно, що послав Свого Сина на смерть за нас (Івана 3:16).

Божій любові та Його бажанню благословити нас немає меж. Складовою Господнього плану зі створення людини було те, щоб вона могла спілкуватися з Ним. У 1 Івана, розділ 4, ідеться про те, що як тільки ми визнаємо Божу любов – вона дозволить нам любити інших. Розглядаємо ми кожну дитину як благословення від Бога чи ні – це залежить від того, чи сприймаємо ми цю дитину так, як її сприймає Бог. Якщо так, то ми не матимемо жодних сумнівів у тому, що вона є благословенням. Якщо ж ми розглядатимемо цю дитину з позиції гріха, то можемо засумніватися в цьому благословенні, бо ми зосередились на творінні, а не на Творці.

Бог бажає, щоб кожна дитина народжувалася відповідно до Його плану для людства, а саме через шлюб. Проте, навіть якщо дитина народжується поза шлюбом, це не скасовує Божу любов і турботу про неї. Давид дійшов висновку у Псалмі 139-му, що Божі думки дорогоцінні та незбагненні для Його народу. І практичне застосування цього ми бачимо в родоводі Христа у 1-му розділі Євангелія від Матвія. У цьому переліку імен ми бачимо тих, хто припускався різних помилок, і тих, хто був народжений незаконно та через гріх. Це не порушило виконання Божого Слова й не відмінило прихід Спасителя.


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи завжди діти є благословенням від Бога?