Книга Аввакума


Автор: Як зазначено на початку цієї книги, її автором є пророк Аввакум.

Дата написання: Книга Аввакума найімовірніше була написана між 610 і 605 рр. до н.е.

Мета написання: Аввакум не розумів, чому Бог дозволяв Своєму обраному народові терпіти страждання від рук ворогів. Бог відповідає, і віра Аввакума відновлена.

Ключові вірші: Аввакума 1:2: «Доки ж, Господи, кричатиму, і не вислухаєш? Кривджений, кричатиму до Тебе, – і не врятуєш?» (тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).

Аввакума 1:5: «Гляньте, зневажливі, подивіться, дивуйтеся подивом і зникніть, бо Я чиню діло у ваші дні, про яке не повірите, якщо хтось розповість».

Аввакума 1:12: «Хіба Ти не від початку, Господи, мій святий Боже? Тож ми не помремо! Господи, Ти його поставив на суд. І Ти мене зліпив, щоб картати його напоумленням».

Аввакума 2:2–4: «Господь відповів і сказав мені: Напиши видіння ясно і на дошці, щоб за ним гнався той, хто читає. Тому що видіння ще на час і прийде до кінця, і не намарно. Якщо забариться, почекай його, бо воно неодмінно прийде і не затримається. Якщо відступиться, Моя душа не матиме вподобання в ньому. А праведний житиме з Моєї віри».

Аввакума 2:20: «А Господь у Своєму святому храмі! Нехай Його обличчя вшановує вся земля».

Аввакума 3:2: «Господи, я почув чутку про Тебе, і я злякався, я пізнав Твої діла, і я жахнувся. Посеред двох тварин будеш пізнаний, коли наблизяться роки, будеш пізнаний, коли прийде час, покажешся, коли затривожиться моя душа в гніві, згадаєш милосердя».

Аввакума 3:19: «Господь Бог – моя сила, і Він поставить мої ноги на завершення. На високе Він мене підняв, щоб я переміг Його піснею».

Коротке резюме: Книга починається з того, що Аввакум волає до Бога, запитуючи, чому обраний Богом народ страждає в неволі (Аввакума 1:1–4). Господь дає йому відповідь, говорячи, – «бо Я чиню діло у ваші дні, про яке не повірите, якщо хтось розповість» (Аввакума 1:5–11). Аввакум продовжує запитувати, чому так відбувається. І тоді Бог відповів йому знову й надав більше інформації, а далі наказав землі мовчати перед Ним (Аввакума 2:2–20, з перекладу Огієнка). Потім Аввакум виголосив молитву, висловлюючи міцну віру в Бога, незважаючи на ці випробування (Аввакума 3:1–19).

Передвістя: Апостол Павло цитує текст з Аввакума 2:4 у двох різних випадках (Римлянам 1:17; Галатам 3:11) на підтвердження вчення про виправдання вірою. Віра, дар Божий, доступний через Христа, є водночас вірою, що спасає (Ефесянам 2:8–9) та підтримує християн протягом усього життя. Ми, що стали праведними через віру в Христа, повністю виправдані, тому що Він обміняв Свою досконалу святість на наші гріхи (2 Коринтянам 5:21) й дозволив нам жити з вірою.

Практичне застосування: Книга Аввакума повідомляє нам, що припустимо піддавати сумніву те, що робить Бог, але з повагою та пошаною. Іноді для нас не є очевидним те, що відбувається, особливо якщо ми відчуваємо страждання або нам здається, що наші вороги процвітають, коли ми ледве зводимо кінці з кінцями. Проте ця книга стверджує, що Бог є суверенним, всемогутнім Богом, Який контролює усе. Нам просто потрібно зберігати спокій і знати, що Він дбає про нас. Він – Той, ким Себе називає, і Він виконує Свої обітниці. Він покарає нечестивих. Ми не бачимо Бога, але Він, як і раніше, на троні всесвіту. Ми маємо зосередитися на наступному: «Бог Господь – моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах!» (Аввакума 3:19, переклад Огієнка). Лань – високогірна тварина, і це порівняння означає, що Бог підносить нас до Себе, де ми можемо бути відділені від світу. Іноді шлях, яким нам доводиться пройти, аби потрапити туди, пролягає через страждання й скорботу, але якщо ми покладаємось на Господа та довіряємо Йому, то опинимося там, де Він бажає.

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Книга Аввакума

Дізнайтеся, як ...

Провести вічність із Богом



Отримати прощення від Бога