Що таке біблійне управління?


Запитання: Що таке біблійне управління?

Відповідь:
Аби дізнатися, що Біблія каже про управління, слід почати з найпершого вірша: «На початку Бог створив Небо та землю» (Буття 1:1). Будучи Творцем, Він має абсолютне право власності на все, і випустити з уваги цей момент від самого початку – це наче пропустити верхній ґудзик, застібаючи сорочку чи блузку – все інше вже не складеться у правильному порядку. Ніщо інше в Біблії, включаючи вчення про управління, не матиме сенсу чи істинного значення, якщо ми ігноруватимемо той факт, що Бог є Творцем і володіє всім, що існує. Лише повністю усвідомивши та заклавши це у свої серця, ми зможемо зрозуміти концепцію управління.

Біблійне вчення про управління визначає наше ставлення до Бога, характеризуючи Його як власника, а людину – як управителя. Господь робить людину Своїм співробітником в управлінні всіма аспектами нашого життя. Апостол Павло це пояснює найкраще, кажучи: «Бо ми співробітники Божі, а ви – Боже поле, Божа будівля» (1 Коринтянам 3:9). Виходячи з цієї концепції, ми зможемо належно зрозуміти та цінувати не лише те, що маємо, а – що важливіше – і саме людське життя. По суті, управління визначає нашу мету в цьому світі, надану самим Богом. Це – наша можливість приєднатися до Нього в Його всеосяжному й вічному плані викуплення (Матвія 28:19-20). Управління – це не те, коли Господь бере щось від нас; це Його спосіб надання Своїх найбільших дарів людям.

У Новому Завіті значення слова «управління» несуть два грецьких слова. Перше – це «епітропос», що означає «керівник, начальник або управитель». У контексті державної влади воно означає «губернатор». Іноді воно використовується в Новому Завіті для визначення «опікуна», як у Галатам 4:1-2: «Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, – він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім, але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько». Інше слово – «ойкономос». Воно також означає «управитель, менеджер або адміністратор» і трапляється в Новому Завіті частіше. Залежно від контексту, воно часто перекладається як «розподіл, управління, організація, керування, порядок, план або виховання». Здебільшого воно стосується права, управлінню господарством або домашніми справами.

Цікаво, що в писаннях Павла слово «ойкономос» набуває максимальної важливості в тому, що він розглядає свою відповідальність за проповідь Євангелія як божественне доручення (1 Коринтянам 9:17). Апостол називає своє покликання «зарядженням» Божої благодаті для служіння небесній таємниці, відкритій у Христі (Ефесянам 3:2). У цьому контексті він зображує Бога господарем дому, Який мудро управляє ним через Павла як покірного служителя Господа Ісуса Христа.

У сказаному Павлом важливим є також наступне – якщо ми покликані та маємо частку в Тілі Ісуса Христа, то управління, яке вимагається від нас, не є результатом наших власних зусиль чи здібностей. Сила, натхнення і зростання в управлінні нашим життям мають походити від Бога через Святого Духа в нас; в іншому разі – наша праця даремна, і зростання в управлінні є лише самоправедним людським ростом. Таким чином, ми завжди маємо пам'ятати про єдине джерело нашої сили: «Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, – в Ісусі Христі» (Филип'янам 4:13). Павло також сказав: «Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда – не я, але Божа благодать, що зо мною вона» (1 Коринтянам 15:10).

Найчастіше, коли йдеться про вірне управління, ми думаємо про своє управління фінансами та вірність у сплаті Божих десятин і пожертвувань. Однак, як ми бачимо, – це щось значно більше. Це більше за просте управління своїм часом, майном, довкіллям чи здоров'ям. Управління – це наше покірне свідчення про Божу найвищу владу. Це те, що спонукає послідовників Христа діяти, звершуючи вчинки, які свідчать про їхню віру. Управління Павла включало проголошення того, що йому було доручено, – істини Євангелія.

Управління визначає наш практичний послух у розпорядженні всім, що перебуває під нашим контролем, – усім, що нам довірено. Це – посвячення себе та свого майна служінню Богові. Управитель визнає на практиці, що не має права контролювати себе чи свою власність – це право належить Господу. Це означає, що як Божі управителі ми є розпорядниками того, що належить Йому, і перебуваємо під постійною владою Господа, керуючи Його справами. Вірне управління також означає наше повне визнання того, що ми належимо не собі, а Христові, Який віддав Себе за нас.

Отже, головне питання полягає в наступному: «Хто є господарем мого життя – я чи Христос?». Фактично, управління виявляє наш цілковитий послух Богу і нашому Господу та Спасителю Ісусу Христу.

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Що таке біблійне управління?

Дізнайтеся, як ...

Провести вічність із Богом



Отримати прощення від Бога