Чому біблійний креаціонізм такий важливий?



Запитання: Чому біблійний креаціонізм такий важливий?

Відповідь:
Питання, чому біблійний креаціонізм важливий, схоже на питання, чому фундамент важливий для будівлі. Біблійний креаціонізм є основоположним для християнської віри. Християнство базується на першому розділі книги Буття: «На початку Бог створив...». Це твердження підтримує креаціонізм і відкидає будь-яку позицію, що схиляється до еволюціонізму (переконання, що всесвіт почався з «великого вибуху» і відтоді постійно розвивається). Наша позиція щодо Творіння відображає те, чи віримо ми Божому Слову, чи ж сумніваємося в його правдивості. Як християни ми маємо розрізняти креаціонізм та еволюціонізм, тобто, розуміти, яка між ними різниця. Що з них – істина? Чи можна вірити їм обом одночасно? На ці питання можна відповісти, визначивши, що таке біблійний креаціонізм та як він впливає на нашу систему переконань.

Важливість біблійного креаціонізму полягає в тому, що він відповідає на фундаментальні питання щодо людського існування: 1) Як ми сюди потрапили? Звідки ми з'явилися? 2) Чому ми тут? Чи є в нас мета і в чому причина всіх проблем? Чи важливі питання гріха та спасіння? 3) Що з нами відбувається, коли ми помираємо? Чи існує життя після смерті? Книга Буття є основою всього Святого Письма, в ній є відповіді на ці питання. Її можна порівняти з коренем дерева, тому що на ній тримається вся Біблія і ця книга постачає їй духовну «кров». Якщо відокремити дерево від кореня, воно помре. Дискредитуючи книгу Буття, ми позбавляємо авторитету все Святе Письмо.

Текст із Буття 1:1 – «На початку Бог створив Небо та землю» – містить три важливі істини, які є основою біблійного креаціонізму та християнської віри. По-перше, Бог – єдиний. Це відкидає багатобожжя язичників і дуалізм сучасної гуманістичної філософії. По-друге, Бог є особистістю та існує поза творінням. Це суперечить пантеїзму, де Бог розглядається як щось іманентне, але не трансцендентне. Нарешті, Бог є всемогутнім і вічним. Це разюче відрізняється від поклоніння ідолам, що практикують деякі люди. Бог був раніше, є зараз і буде завжди – Він створив усе з нічого за допомогою Свого слова. Це відповідає на наше питання про те, з чого все почалося, але ж як бути з другим питанням – чому ми тут?

Біблійний креаціонізм відповідає на питання про стан людства. Він говорить про падіння людини, але також залишає нам надію на викуплення. Нам важливо розуміти, що ми поєднані однією людиною – Адамом, буквальною, реальною особою. Якби він не був буквальною людиною, то ми би не мали жодного переконливого пояснення тому, як гріх прийшов у світ. Якби людство в особі Адама не було позбавлене благодаті, то воно не могло би бути спасенним благодаттю через Ісуса Христа. У 1-му посланні Коринтянам 15:22 написано: «Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть». Ця паралель – Адам є головою гріховної людської раси, а Христос – головою викупленої раси – важлива для нашого розуміння спасіння. «Ось тому, як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей. Бо як через непослух одного чоловіка багато хто стали грішними, так і через послух Одного багато хто стануть праведними» (Римлянам 5:18-19).

Нам слід розглядати біблійний креаціонізм як основу нашої системи цінностей. Історія творіння має бути фактом, а не просто оповіданням; якщо вона – вигадка, тоді цінності, що витікають із неї, основані на людських умовиводах, які змінюються разом «еволюцією» людини, тобто, – недійсних. В основі конфлікту між наукою та релігією (особливо християнством) лежить припущення про те, що наука є фактом, а релігія – філософією. Якби це було так, тоді наші християнські цінності були би просто цінностями для християн, неактуальними для решти світу.

І останнє фундаментальне питання: що з нами відбувається, коли ми помираємо? Якщо людина є лише частиною всесвіту, що еволюціонує, і повертається в земний порох після смерті, тоді ми маємо визнати, що в нас немає душі чи духа, і земне життя – це все, що в нас є. Таке переконання залишає нас з єдиною метою життя: слідувати плану еволюції – виживання найсильнішого. Християнство, з іншого боку, дає нам мораль, надану трансцендентною, надприродною Істотою. Божа мораль встановлює незмінний стандарт, який не лише обіцяє особисто нам краще життя, але й навчає, як любити інших і, зрештою, прославити свого Творця. Цей стандарт був продемонстрований Христом. Саме в Його житті, смерті та воскресінні ми знаходимо мету для цього життя і надію на майбутнє життя з Богом на небесах.

Біблійний креаціонізм важливий, тому що це – єдина система, яка відповідає на фундаментальні життєві питання та надає нам більше значення, ніж ми надаємо собі самі. Всі християни мають розуміти, що креаціонізм та еволюція є взаємовиключними поняттями і суперечать одне одному.


Повернутися на стартову українську сторінку

Чому біблійний креаціонізм такий важливий?