Чому Бог дозволяє, щоб із хорошими людьми траплялися погані речі?


Запитання: Чому Бог дозволяє, щоб із хорошими людьми траплялися погані речі?

Відповідь:
Чому з хорошими людьми трапляються погані речі? Це одне із найскладніших питань усієї теології. Бог – вічний, безкінечний, всезнаючий і всемогутній. Чому ж людські істоти (не вічні, не безкінечні, не всезнаючі, не всемогутні) прагнуть повністю зрозуміти Божі шляхи? Це питання розглядається у книзі Йова. Бог дозволив дияволу вчинити Йову все, що той забажає, лише не вбивати його. Якою ж була реакція патріарха? «Ось Він мене вб’є, і я надії не матиму, – але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду! » (Йова 13:15). «Господь дав, – і Господь узяв… Нехай буде благословенне Господнє Ім’я» (Йова 1:21). Йов не розумів, чому Бог допустив те, що відбувалось у його житті, але він знав, що Бог – добрий, і тому продовжував довіряти Йому. В ідеальному випадку і наша реакція має бути такою ж. Бог є добрий, справедливий, люблячий і милосердний. І хоча з нами деколи відбуваються речі, причини яких зрозуміти ми не можемо, нам, замість того, щоб сумніватись у Божій доброті, слід довіряти Йому. «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки» (Приповісті 3:5-6).

Можливо, доречніше було би поставити питання наступним чином: «Чому хороші речі відбуваються з поганими людьми?» Бог – святий (Ісаї 6:3; Відкриття 4:8), а люди – грішні (Римлянам 3:23; 6:23). Хочете знати, що Бог думає про людство? «Нема праведного ані одного; нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, – усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного! Гріб відкритий – їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах, уста їхні повні прокляття й гіркоти! Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати, руїна та злидні на їхніх дорогах, а дороги миру вони не пізнали! Нема страху Божого перед очима їхніми» (Римлянам 3:10-18). У світлі цих слів кожна людська істота заслуговує бути відправленою в пекло просто зараз. Кожна мить нашого життя проходить лише завдяки Божій милості. Навіть найгірші страждання, які ми можемо переживати на цій планеті, є милістю порівняно з тим, на що ми заслуговуємо, – на вічне пекло у вогняному озері.

«А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками» (Римлянам 5:8). Незважаючи на злу і гріховну сутність людей у цьому світі, Бог продовжує любити нас. Він любить нас настільки, що помер, аби понести покарання за наші гріхи (Римлянам 6:23). Нам, щоб отримати прощення й обіцянку вічного життя на небесах (Римлянам 8:1), необхідно лише повірити в Ісуса Христа (Івана 3:16; Римлянам 10:9). Отже, все, на що ми особисто заслуговуємо, це – пекло. А що ми отримуємо? Вічне життя на Небесах, якщо тільки повіримо.

Отже, наступного разу, коли перед нами поставатиме питання: «Чому Бог дозволяє, щоб із хорошими людьми траплялись погані речі?», можливо, точніше буде запитати себе: «Чому Бог дозволяє, щоб із поганими людьми траплялись хороші речі?»

English
Повернутися на стартову українську сторінку

Чому Бог дозволяє, щоб із хорошими людьми траплялися погані речі?

Дізнайтеся, як ...

Провести вічність із Богом



Отримати прощення від Бога